Янгол (Мікеланджело)
«Я́нгол із канделя́бром» (італ. Angelo reggicandelabro; також — «Я́нгол зі свічнико́м», «А́нгол зі світи́льником»[1]) — невелика мармурова статуя, створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті бл. 1494 —1495 рр., для гробниці Святого Домініка у Болоньї. «Янгол» — одна із трьох статуй[а], які Мікеланджело зробив для гробниці. Як зазначає Віктор Лазарєв, у цих ранніх творах скульптора відчувається вплив робіт Якопо делла Кверча[2].
| італ. Angelo reggicandelabro | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
| Час створення: | бл. 1494 —1495 рр. |
| Розміри: | 51,5 см |
| Висота: | 51,5 см |
| Матеріал: | мармур |
| Зберігається: | Болонья, Італія |
| Музей: | Базиліка ді Сан Доменіко |
 «Янгол із канделябром» у Вікісховищі | |
Опис ред.
Гробниця Святого Домініка залишалася недовершеною через смерть Ніколо дель Арка, скульптора, що розпочав її[3]. Мікеланджело вирізьбив янгола із канделябром із правого боку — його янгол не такий жіночний та ніжний, як у Ніколо дель Арка, його фігура — більш міцна та чоловіча, незважаючи на невеликий розмір[4]. У янгола коротке, кучеряве волосся. Він опустився на ліве коліно і притримує важкий свічник обома руками на правому. Мікеланджело вдалося досить успішно наслідувати манеру його попередника, проте вираз обличчя його янгола жвавіший.
Вільям Воллес пише, що це — «…наймиліша із усіх задуманих ним скульптур»[4].
Образ у мистецтві ред.
Ця скульптура згадується у біографічному романі Карела Шульца «Камінь і біль»:
|
(…) «Янгол» готовий першої-ліпшої хвилини підвестися і знову вирушити в бій (…) Лише крила тут ніжні, млосні, юні й по-жіночому м'які. Уперше й востаннє Мікеланджело різьбить крила[5] | 
|
1967 року вийшла книга Е. Л. Коніґсбурґ «Із заплутаних справ пані Безіл Е. Френквайлер» (англ. From the Mixed-Up Files of Mrs. Basil E. Frankweiler), сюжет якої розвивається навколо таємниці статуї «Янгол», можливо створеної Мікеланджело. Книга отримала медаль Джона Ньюбері у 1968 році. У 1973 книгу було екранізовано Філдером Куком (пані Френквайлер зіграла Інгрід Бергман), а у 1995 — Маркусом Коулом (пані Френквайлер зіграла — Лорен Беколл).
Примітки ред.
- а. ^ Інші дві — «Святий Петроній» та «Святий Прокл Болонський». Ерік Шильяно пише, що усі три фігури роботи Мікеланджело вписуються у гробницю, але «…здається, що вони прагнуть вирватися на свободу»[6].
Посилання ред.
- ↑ Вазарі, 1970, с. 306.
- ↑ Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 7.
- ↑ Tolnay, 1943, с. 20 —21.
- ↑ а б Wallace, 2010, с. 10.
- ↑ Шульц, 2006, с. 345.
- ↑ Scigliano, 2005, с. 52.
Джерела ред.
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
- Либман М. Я. Микеланджело Буонарроти. — М. : Советский художник, 1964. (рос.)
- Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
- Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006. — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
- Herbert von Einem; Ronald Taylor. Michelangelo = нім. Michelangelo (1959). — London : Methuen&Co Ltd, 1973. — 329 с. (англ.)
- Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
- Charles de Tolnay. The Youth of Michelangelo. — Princeton, NJ : Princeton University Press, 1943. (англ.)
- William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |