Ангеларій (архієпископ Охридський і Македонський)
Архієпископ Охридський і Македонський г.г. Ангеларій (нар. Цвєтко Крстеський) (Дольнені, Прилеп, 25 березня 1911 - 15 червня 1986, Дреновська клісура) - другий глава Македонської православної церкви, що носить титул архієпископа Охрида і Македонії[3].
| Ангеларій | ||
| Ангеларій | ||
| ||
|---|---|---|
| 1981 — 1988 | ||
| Обрання: | 1981 | |
| Церква: | Македонська православна церква | |
| Попередник: | Досітей ІІ | |
| Наступник: | Гаврил ІІ | |
| Діяльність: | диякон, пресвітер | |
| Ім'я при народженні: | Цвєтко Крстеський | |
| Народження: | 25 березня 1911 (113 років) Дольнені, Македонія | |
| Смерть: | 15 червня 1986[1][2] (75 років) Дреново (община Кавадарці), Кавадарці, Північна Македонія | |
Біографія ред.
Архієпископ г.г. Ангеларій народився як Цвєтко Крстеський 25 березня 1911 року в селі Дольнені Прилепської області у родині священика Костадіна та його дружини Звєзди. Його брат Пеко Крстеський був учасником Національно-визвольної війни і помер 1942 року.[4] Початкову освіту Цвєтко закінчив у Дольнені та Прилепі. 1926 року він вступив до середньої духовної школи «Св. Йована Богослова» у Бітолі, а закінчив її 1931 року.
Після закінчення богословської школи 1932 року він був висвячений на диякона в церкві «Св. Димитрія” у Бітолі. Того ж року в церкві «Св. Богородиці» він був призначений священиком і після цього акта став парохом у селі. Гері в Дебарі, де він прослужив до 1937 року. Був парафіяльним священиком у церкві «Св. Благовіщення в Прилепі з 1937 по 1961 рр. та ієрарховим заступником у Прилепської ієрархії.
Цвєтко Крстеський брав участь у Національно-визвольній війні. Він також був членом Ініціативної ради з організації МПЦ у 1945 році та членом Асоціації православного духовенства Народної Республіки Македонія. Брав участь у роботі Першого македонського церковно-народного собору у Скоп'є в 1945 р. та у Священицькій конференції у 1946 р. За свої заслуги він був нагороджений червоним поясом, потім нагрудним хрестом у 1959 р. та найвищою священицькою прикрасою протоієрея - ставрофором. Після війни навчався на філософському факультеті в Скоп'є.
Після війни ред.
1961 року призначений парафіяльним священиком при церкві «Св. Великомученика Георгія»у районі Фіцрой у Мельбурні, Австралія. Там він заснував першу македонську православну церковну громаду, а під час його служби була побудована перша визнана в Македонії церква в діаспорі. Служив у Мельбурні з 1961 по 1964 рік. Після повернення з Мельбурна 1964 року він працював у церкві Святого Благовіщення в Прилепі. Після смерті дружини 1972 року він прийняв запрошення Синоду МПЦ і став ченцем під ім'ям Ангеларій. Після чернецтва він був священиком у Прилепі до 1975 р., коли був обраний та висвячений єпископом Пелагонії МПЦ. Він був висвячений на митрополита Дебарського та Кічевського 5 липня 1977 року. Він також був призначений адміністратором-співробітником хворого митрополита Преспенського та Бітольського Климента.
Архієпископ ред.
На церковно-народних зборах, що відбулися 19 серпня 1981 р., Ангеларій був обраний архієпископом Охридом і Македонським.[5]
Після менш ніж п'яти років, проведених на посаді глави МПЦ, г.г. Ангеларій загинув в автокатастрофі 15 червня 1986 року в ущелині Дреновська, на дорозі Прилеп - Скоп'є, коли офіційний "Мерседес", в якому їхав архієпископ, зіткнувся з цистерною із сербськими номерними знаками. В аварії, крім г.г. Ангеларія, також було вбито його водія. Згідно з деякими теоріями змови, вважалося, що його смерть була сфальсифікована агентами "Удби", пов'язаними з ієрархічним офісом Сербської православної церкви. Так, у листопаді 2014 року його внучка Тетяна Попоська, яка подорожувала з архієпископом, коли сталася аварія, висловила відкриту підозру в тому, що його смерть була навмисно спричинена його прихильністю об'єднанню Македонії, висловленою в промові біля могили Гоце Делчева. Окрім підозр, вона посилалася на той факт, що водії двох вантажівок, які потрапили в аварію, були засуджені до одного та чотирьох років позбавлення волі, відбувши лише незначну частину покарання. Архієпископа Ангеларія поховали у церкві церкви «Св. Димитрія ” у Скоп’є.[6]
Він залишив за собою сина Драгослава Крстеського. Пізніше г.г. Ангеларій був посмертно нагороджений премією 9 вересня.[6]
Посилання ред.
- ↑ а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ а б в Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ Македонски историски речник. Скопје: ИНИ. 2000. стр. 27. ISBN 9989-624-46-1.
- ↑ „Пецо Крстески - Даскалот“ [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.], oldprilep
- ↑ Архиепископ Охридски и Македонски Г.Г. Ангелариј – втор поглавар на возобновената охридска архиепископија – македонска православна црква (Македонски) . Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 2 јануари 2011.
- ↑ а б Љупчо Мургоски, „Владиката Ангелариј ми умре в раце во наместена сообраќајка“[недоступне посилання], Дневник, година XVIII, број 5614, 11 ноември 2014, стр. 17.
Пов’язані ред.
- Македонська православна церква
- Список архієпископів Охрида та Македонії