Анафаза
Анафаза (від грецьк. ἀνά, «вверх» and φάσις, «стадія»), стадія мітозу під час якої подвоєні хромосоми у вигляді сестринських хроматид розділяються та рухаються до протилежних полюсів ділення. Хромосоми мають максимальний ступінь конденсації в пізній анафазі, що допомагає сегрегації та подальшому формуванню нових ядер в дочірніх клітинах.[1]
Перехід від метафази до анафази є точкою контролю та регуляції, оськільки він є точкою неповернення в мітозі. Метафаза закінчується руйнацією білка цикліну B. Циклін B марукється убіквітином, який є маркером що означає його розщеплення в протеасомі. Анафаза починається коли комплекс промотування анафази мітить інгібіторний шаперон що має назву сек'юрін убіквітином для знищення. Сек'юрін білок-інгібітор протеази відомої як сепараза. Деструкція сек'юріну робить активною сепаразу, яка в свою чергу розрізає когезін, кільцевий білок що утримує сестринські хроматиди разом.[2] Сестринські хроматиди роз'єднуються по центромері, після чого кожна з пари хромосом розходиться до різних полюсів веретена поділу клітини.
Поки хромосоми притягуються до полюсів веретена поділу за рахунок мікротрубочок та моторних протеїнів, некінетохорні мікротрубочки подовжуються і відштовхуються одна від одною, розтягуючи клітину паралельно головній осі веретена поділу та сприяючи ще більшому віддаленню хромосом.[3]
Після закінчення анафази клітина переходить в телофазу.
Примітки ред.
- ↑ Chromosome condensation through mitosis. Science Daily. Архів оригіналу за 13 червня 2007. Процитовано 12 червня 2007.
- ↑ The Cell Cycle. Kimball's Biology Pages. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 9 грудня 2012.
- ↑ Hickson, Gilles R X; Arnaud Echard; Patrick H O'Farrell (2006). Rho-kinase Controls Cell Shape Changes during Cytokinesis. National Center for Biotechnology Information. Т. 16, № 4. с. 359—70. doi:10.1016/j.cub.2005.12.043. PMC 1525334. PMID 16488869.
Посилання ред.
- Анафаза [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ