Боровський Анатолій
Анато́лій Боро́вський (біл. Анатоль Бароўскі, народився 12 травня 1942 в селі Крушник Мозирського району Гомельської області) — білоруський письменник.
| Боровський Анатолій | |
|---|---|
| біл. Анатоль Бароўскі | |
| Народився |
12 травня 1942 (82 роки) Крушники[d], Asaviecki Sieĺsavietd, Петриковський район, Поліська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Білорусь |
| Діяльність | письменник, поет, публіцист |
| Галузь | літературна діяльністьd[1] і публіцистика[1] |
| Alma mater | Мозирський державний педагогічний університет (1967) |
| Знання мов | білоруська[1] і російська[1] |
| Заклад | Q59341675?, Q59341703?, Q59341751?, Chyrvonaya Zmyenad і Товариство білоруської мови імені Франциска Скорини |
| Членство | СП СРСР, Спілка білоруських письменників і Товариство білоруської мови імені Франциска Скорини |
| Роки активності | 1963 — тепер. час |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Народився в сім'ї вчителя.
Після закінчення Осовецької середньої школи Мозирського району (1960) працював у колгоспі, потім на заводі залізобетонних виробів у Мозирі, вчителем початкових класів у селі Турбинка Мозирського району.
1961—1962 — студент Мозирського педагогічного інституту (закінчив заочно в 1967).
У 1962—1964, 1968—1970 — служив у Радянській армії.
Працював у Мозирській районній газеті «Комуніст Полісся» відповідальним секретарем міського товариства «Знання», інструктором міськкому партії, заступником директора училища геології (Мозир).
З 1975 — власний кореспондент газети «Червона зміна» по Гомельській і Брестській областях. Член Спілки письменників СРСР з 1990 р.
Творчість ред.
Друкується з 1963. Автор книжок прози «Калина під вікном» (1987), «Озирнись у коханні» (1994), «Чорний лелека — біла тінь» (1997), «Пекельний рай» (2002), «Спокуса» (2007), «Будуємо завтрашній день» (2008), «Ми — Юницький» (2010), «Романи. Повісті. Оповідання» (двотомник, 2012), «Юницького небесні дороги» (2014 рік) та книжки віршів «Заручитися з блискавкою» (2007).[2]
Громадська діяльність ред.
Понад п'ятнадцять років очолював Гомельську обласну організацію Товариства білоруської мови. Голова Гомельського обласного відділення опозиційної Спілки білоруських письменників.[2]
Відзнаки ред.
Лауреат літературної премії «Воїн Світла» за роман «Волею обраний» про національно-визвольну боротьбу білоруського народу проти Російської імперії (1863—1864).[2]