Анаксімен
Анаксіме́н (грец. Αναξιμενης; бл. 585 — 525 до н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст, представник мілетської школи, учень Анаксімандра. Завершив течію стихійного матеріалізму в давньогрецькій філософії.
| Анаксімен | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Ἀναξιμένης | ||||
 | ||||
| Народження |
585 до н. е.[1] Мілет[1] | |||
| Смерть |
525 до н. е.[1] або 528 до н. е.[2] Мілет | |||
| Знання мов |
| |||
| Діяльність |
| |||
| Літературний напрям | Досократики і Мілетська школа | |||
| Вчителі | Анаксімандр[3][4][5] | |||
| Історичний період | античність | |||
| Конфесія | Гілеморфізм | |||
|
| ||||
 Анаксімен у Вікісховищі | ||||
Філософія Анаксімена ред.
Розвиваючи вчення Анаксімандра, першоосновою всіх речей вважав стихію Повітря, яке, за Анаксіменом, є безмежним, всюдисутнім, перебуває в стані вічного руху. Всі речі, за Анаксіменом, утворюються з Повітря завдяки його згущенню і розрідженню. Нагріваючись, Повітря розріджується та утворює Вогонь. Охолоджуючись, стає Водою і Землею. Такі явища як вітер, туман є меншою мірою згущеним повітрям, тоді як ґрунт, каміння тощо — більш.
Йому належить перше відоме наукове пояснення виникнення атмосферних опадів: замерзла вода стає градом, а змішана з повітрям, вона перетворюється на сніг. Як і Анаксімандр, він пояснював виникнення грому зіткненням хмар. Веселку описував наслідком проходження світла крізь хмари. Також він пояснював землетруси тим, що земна поверхня висихає від тепла Сонця й розтріскується, або вбирає в себе воду і надмірно розширюється.
Згідно Анаксімена, Земля нерухома, а небесні світила — Сонце, Місяць, планети, рухаються навколо неї завдяки потокам повітря. Зорі ж він вважав нерухомо закріпленими на небесній сфері. Сонце, на його погляд, має форму плоского круга і має ту ж природу, що й планети, лише більш розжарене. Воно рухається навколо Землі, не проходячи під нею, а ніч настає через особливо високі гори, що затуляють сонячне світло.
Анаксімен стверджував, що душа також походить з Повітря. Мислитель визнавав існування богів, але вважав, що вони самі виникли з Повітря, а не створили його.
Див. також ред.
- 6051 Анаксімена — астероїд, названий на честь філософа[6].
Примітки ред.
- ↑ а б в NNDB — 2002.
- ↑ https://ia802200.us.archive.org/11/items/jean-brun-books/Les%20pr%C3%A9socratiques%20by%20Jean%20Brun%20%28z-lib.org%29.pdf — С. 21.
- ↑ Dictionnaire des philosophes antiques I // Dictionnaire des philosophes antiques / R. Goulet — Paris: CNRS, 1994. — P. 192.
- ↑ Любкер Ф. Anaximenes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 86.
- ↑ https://ia802200.us.archive.org/11/items/jean-brun-books/Les%20pr%C3%A9socratiques%20by%20Jean%20Brun%20%28z-lib.org%29.pdf — С. 15.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література ред.
- Анаксимен // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Узбек Костянтин Минович.. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис… д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39с.
- К. М. Узбек. "Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 234 с.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анаксімен |
- Anaximenes [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]