Амінь
Амі́нь (дав.-гр. ἀμήν, від івр. אמן, Аме́н — «воістину»; в західноєвропейський традиції лат. amen, А́мен) — завершальне слово в молитвах, богослужебних текстах і діях, проголошуване на підтвердження і закріплення істини. Деякою мірою аналогом слова амінь можна також вважати єврейське слово «села» (івр. סלה — букв. «навіки»), яке іноді використовується в значенні «Спинись і слухай» і служить для смислової емфази між Псалмами (грец. διάψαλμα).
Література ред.
- Г. Дяченко, «Полный церковно-славянский словарь», с. 14. Н. Топоров, «Аминь», с 105.
- Войтович Валерій Миколайович. Українська міфологія. — Київ : Либідь, 2005. — С. 9. — ISBN 966-06-0363-0.
Посилання ред.
- Амінь [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Амінь // Українська Релігієзнавча Енциклопедія