Амінопласти
Амінопла́сти (ізоміл, мелмекс, пласкон, поллопас, сканопал, ультрапас та ин.), пластмаси на основі аміноальдегідних смол, головним сечовино- та (і) меламіно-формальдегідних.
У склад А. входять наповнювачі — целюлоза, тальк, азбест, деревне борошно, скляне волокно або др, модифікуючі добавки- ді- або триетаноламін, тіосечовину, поліаміди, кремнійорганічні олігомери або полівініловий спирт; змащувальні речовини (до 0,5 % від маси А) — стеарин, стеарати Zn, Мо, Al, гліцерилстеарати; органічні і (або) мінеральні пігменти.
Випускають А. у вигляді пресматеріалів (порошків, гранул, волокнистих продуктів), шаруватих пластиків, пінопластів (див. карбамідо-формальдегідні пінопласти).
Одержання ред.
Технол. процес отримання А. включає синтез в'яжучого (див. меламіно-формальдегідні смоли, сечовино-формальдегідні смоли), просочення ним наповнювача, сушку композиції, її подрібнення і, при необхідності, таблетування або гранулювання. Просочення можуть бути здійснене двома способами — «мокрим» (поширеніший) і «сухим». У першому випадку наповнювача змішують з рідкою смолою, в другому тверду смолу, наповнювача і ін. компоненти суміщають в шнекових машинах з обігрівом, або на вальцях. Фарбувальні компоненти можуть бути введені при мокрому просоченні наповнювача або в порошкоподібний А., у останньому випадку застосовують змішувачі барабанного типу. У виробн. А. переробляють пресуванням (135—170 °С, 25—50 МПа), литтям під тиском, ливарним пресуванням. Формування супроводжується затвердінням смоли з утворенням сітчастого полімеру.
Для пресування, в тому числі ливарного, використовують заздалегідь протаблетований матеріал. Меламіно-формальдегідні пластмаси, що переробляються при вищих температурах і тиску, аніж сечовино-формальдегіди, перед завантаженням в прес нагрівають гарячим повітрям, ІЧ-промінням, струмами ВЧ.
Операції таблетування і підігріву матеріалу виключаються при формуванні на пресах, які оснащені вузлом попередьої пластифікації, що забезпечує дозування прессматеріалу і скорочення часу його витримки під тиском. Проте в цьому випадку застосовують гранульований матеріал.
Затверділі амінопласти — міцні важкогорючі матеріали, стійкі до дії води, слабких к-т, розчинів лугів, органічних розчинників, змащувальних і трансформаторних олив, що мають високими електроізоляційні властивості, дугостійкість. Меламіно-формальд. пластики відрізняються від сечовино-формальдегідів більшою теплостійкістю (див. табл.), меншим водопоглинанням і усадкою.
| Властивості амінопластів | |||
|---|---|---|---|
| Показник | Сечовино-формальдегід. в'яжуче і орг. наповнювач |
Меламіно-формальдегід. в'яжучі | |
| орг. наповнювач | наповнювач — скловолокно | ||
| Щільність, г/см³ | 1 45— 1 50 | 1,45-1 50 | 1,8 20 |
| Міцність, МПа | |||
| при розтягу | 35—50 | 35-55 | 25—40 |
| при згині | 70-100 | 80—100 | 80—110 |
| при стиску | 100—200 | 150—250 | 200—240 |
| Ударна в'язкість, кДж/м² | |||
| взірець без надрізу | 665—90 | 7.0-9,0 | 30-40 |
| взірець з надрізом | 15-2,0 | 1 5-2 | 30-40 |
| Температура розм'ягчення при згині, °С | 130-150 | 150-180 | 200 |
| Теплопровідність, Вт (м К) | 0.23-0 37 | 0.29-0.40 | 0—63 |
| Водопоглинання за 24 год при 20°С, мг | 150-200 | 100 150 | 50-100 |
| Електрична міцність, кВ/мм | 10—14 | 12—14 | 10—12 |
| Тангенс кута діелектричних втрат (50 Гц) | 0.1—0.5 | 0.1—0.5 | 0.05—0.2 |
| Діелектрична проникність (50 Гц) | 5—9 | 6—10 | 6—10 |
| Електричний опір, Ом см | 1011 | 1011 | 1012 |
| Усадка, % | 0.7—12 | 0.8—1,2 | 0.05—0.2 |
Література ред.
- Аминопласты // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1988. — Т. 1 : Абляционные материалы — Дарзана реакция. — Стб. 261. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-008-8.(рос.)
Посилання ред.
- Амінопласти [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ