Аманітора
Аманітора — цариця (кандаке[en]) Куша, яка правила з Мерое в середині першого століття разом зі своїм сином Натакамані[1]. Їхнє правління добре засвідчене й видається часом процвітання[1][2].
| Аманітора | |
|---|---|
| Кандаке Куша | |
 | |
| Кандаке | |
| Правління | Середина I століття |
| Попередник | Аманіхабале |
| Наступник | Шеракарар |
| Біографічні дані | |
| Поховання | Піраміда № 1 у Мерое |
| Діти | Натакамані |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Походження достеменно невідоме. Ймовірно, була донькою або іншою родичкою Навідемак. Правила разом зі своїм сином Натакамані (раніше припускалося, що він був її чоловіком)[1], з яким зображена поруч у храмах Амона в Напаті й Мерое, храмі Апедемака в Нагу. Лише Натакамані мав повноцінний титул правителя, але вони зображалися як рівні співправителі[2]. Немає підтверджень, що вони правили одне без одного[2].
ЇЇ царський палац був у Джебель-Баркалі у сучасному Судані. Правила територією між Нілом і Атбарою.
Три принци підтверджені під час їхнього правління: Аріканкарер[en], Арікакатані та Шеракарар[2], родинні зв'язки між ними та співправителями невідомі[1].
Правління Аманітора було нетривалим, можливо, вона зреклася влади на користь сина. У 70 році відправила кінноту на допомогу Титу Флавію Веспасіану під час придушення юдейського повстання.
Аманітора була серед останніх великих будівельників в Куші. Вона була залучена у відновлення великого храму Амону в Мерое та храму Амону в Напаті, коли його зруйнували римляни. Також під час її правління в Мерое були побудовані резервуари для зберігання води. Також двоє правителів побудували храми Амону в Назі та Амарі.
Кількість будівель, завершених у середині першого століття, свідчить, що це був час найбільшого процвітання в мероїтській історії[3]. Понад 200 нубійських пірамід було збудовано, більшість розграбовані в античний час.
| Аманітора | |
|---|---|
|
Давньоєгипетський фараон | |
|
| |
| Народився | - |
| Помер | - |
Аніматора похована в піраміді № 1 у Мерое. Будівля має розмір лише приблизно 6×6 м, і це не зовсім піраміда, а дві мастаби, побудовані одна на одній. Її ім'я знайдене в поховальній камері. Наступником став Шеракарар.
-
Піраміда Аманітори -
Аманітора знищує ворогів -
Примітки ред.
- ↑ а б в г Kuckertz, Josefine (27 квітня 2021). Meroe and Egypt. UCLA Encyclopedia of Egyptology (англ.). Т. 1, № 1. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ а б в г Eide, Tormod; Hægg, Tomas; Pierce, Richard Holton; Tørøk, Laszlo (1994). Fontes historiae Nubiorum. University of Bergen, Department of Classics.
- ↑ Török, László (1 січня 1997). Der Nahe und Mittlere Osten (англ.). BRILL. ISBN 978-90-04-10448-8.
Джерела ред.
- Bertha Porter, Rosalind L. B. Moss, Ethel W. Burney: Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs, and Paintings. VII. Nubia, The Deserts, and outside Egypt. Griffith Institute/ Ashmolean Museum, Oxford 1975, S. 243
- László Török, Fontes Historiae Nubiorum, Vol. III, Bergen 1998, S. 901—904, ISBN 8291626073
- Michael H. Zach, Gedanken zur kdke Amanitore, in Begegnungen, Antike Kulturen im Niltal, herausgegeben von C. A. Arnst, I. Hafemann, A. Lohwasser, Leipzig 2001, ISBN 3934374026, 509—520