Амальгама
Амальга́ма (англ. amalgam, нім. amalgam) — сплав ртуті з іншим металом. Більшість металів, крім заліза і платини, можуть бути частиною амальгами.
Використання ред.
Застосовують у техніці, наприклад, для металізації поверхні матеріалу (позолочення, посріблення) та в стоматології для пломбування зубів. Стоматологічна амальгама складається з міді, срібла і цинку, вона залишається м'якою протягом деякого часу після змішування, потім твердіє. Також використовується у виробництві дзеркал. Амальгами натрію, цинку і деяких інших металів застосовують у лабораторній практиці як відновники.
Залежно від співвідношення кількості ртуті і металу амальгами можуть бути при кімнатній температурі рідкими, напіврідкими або твердими. При сильному нагріванні амальгами ртуть випаровується. Ця властивість використовується при добуванні золота, срібла та платини з руд і концентратів.
Деякі шахраї намагаються продавати амальгаму з вмістом ртуті як червону ртуть, вигадану речовину, що видають за розробку військових СРСР[1].
Виробництво ред.
Для процесу амальгамації використовують спеціальний апарат — амальгаматор.
Процес утворення амальгами полягає в змочуванні металу ртуттю, що спричинює їх взаємне дифундування; одночасно утворюються і хімічні сполуки металу з ртуттю.
Види сплавів ред.
| Назва сплаву | Опис | Склад у % | Блиск | Густина |
|---|---|---|---|---|
| Амальгама золота | Інтерметалічна сполука ртуті і золота (Au2Hg3). Зустрічається у природі у вигляді зерен і плівок білого і світло-жовтого кольору, рідинної маси, а також кристалів. Знайдена в розсипах Маріпоза (шт. Каліфорнія, США), разом з самородною платиною в Колумбії, на о. Калімантан. | Au — 39,63; Hg — 60,37. Іноді містить до 7% Ag | Металічний. | 15,47 |
| Амальгама масловугільна | Просторова тиксотропна структура з крапель та плівки масла і вугільних зерен, яка виникає в водній гідросуміші при збагачуванні, зневодненні та облагороджуванні вугілля методами масляної агломерації та грануляції. | |||
| Амальгама паладіїста | Паладіїста ртуть PdHg. Сингонія кубічна. Утворює зерна сріблясто-білого кольору (самородки). Крихка. Знайдена у вигляді розсіяних зерен і самородків при промиванні алмазів на р. Потаро в Гаяні. Інші назви: потарит, амальгама паладію. Твердість 3,75. | Pd — 35,9%; Hg — 64,1% | Металічний, сильний. | 13,48-16,11 |
| Амальгама срібла | Інтерметалічна сполука ртуті та срібла — (HgAg). Сингонія кубічна. Зустрічається у вигляді зерен, нальотів, дендритів, кристалів. Кристали додекаедричні, рідше тетрагон-триоктаедричні, октаедричні та кубічні. Твердість 3. Колір і риса срібно-білі до темних. Спайність дуже недосконала. Злом раковистий до нерівного. Досить крихка, до ковкої. Зустрічається в ртутних та срібних родовищах разом з баритом, галенітом, аргентитом, цеолітами, а також у кварцових та баритових жилах з піритом і кіновар'ю у вигляді включень у кальциті. Рідкісна. | Hg — від 51 до 73% | Металічний | 13,7-14,1 |
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки ред.
- ↑ Що таке червона ртуть — відео Tokar.ua