Алієв Наріман Рідьванович
Наріма́н Рідьва́нович Алі́єв (крим. Nariman Ridvan oğlu Aliyev; нар. 15 грудня 1992, Петрівка, АР Крим, Україна) — український режисер та сценарист кримськотатарського походження. Лауреат премії кінокритиків «Кіноколо» 2019 року (найкращий режисер і найкращий фільм). Ведучий й водночас творець подкастів Mincultpryvit та Bromance podcast.
| Наріман Рідьванович Алієв | |
|---|---|
| Nariman Ridvan Oglu | |
.jpg) Наріман Алієв на Одеському міжнародному кінофестивалі у 2016 році | |
| Дата народження | 15 грудня 1992 (31 рік) |
| Місце народження | Петрівка, Курманський район, Автономна Республіка Крим, Україна |
| Національність | кримський татарин |
| Громадянство |
 Україна |
| Конфесія | Іслам |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2014) |
| Роки активності | 2013 — дотепер |
| Напрям | ігрове кіно |
| Член у | Європейська кіноакадемія[2] |
| IMDb | ID 5854210 |
| Автограф |
 |
| Нагороди та премії | |
 [1] «Золота дзиґа» (2020) "Кіноколо (2019) | |
 Алієв Наріман Рідьванович у Вікісховищі | |
Роботи режисера були представлені на головних фестивалях України (на Одеському міжнародному кінофестивалі, Wiz-Art, кінофестивалі «Молодості»).
Біографія ред.
Наріман Алієв народився у селі Петрівка Красногвардійського району АР Крим, 15 грудня 1992 року.
У 2009 році закінчив Петрівську ЗОШ I—III ступенів № 1.
У 2013 році отримав диплом бакалавра з режисури телебачення та кіно у ПВНЗ «Інститут екранних мистецтв». Майстерня Олега Фіалко.
У 2014 році отримав диплом спеціаліста з режисури телебачення у КНУТКіТ ім І. К. Карпенко-Карого.
У 2016 році номінувався на Кришталевого ведмедя Берлінського міжнародного кінофестивалю за свій короткометражний фільм «Без Тебе»[4].
Член Української кіноакадемії з 2017 року[5].
Член Європейської кіноакадемії з 2019 року[6].
Член Громадської ради Українського оскарівського комітету з 2019 року[7].
Дебютний повнометражний фільм Нарімана Алієва «Додому» (2019) було відібрано до конкурсної програми «Особливий погляд» 72-го Каннського міжнародному кінофестивалю[8].
Головну роль у цій стрічці, зокрема, отримав актор та режисер Ахтем Сеїтаблаєв. Концепція насамперед мала вигляд road-movie про Батьківщину творця задуму[9]. Продюсер фільму — Володимир Яценко.[10] Мотивація Нарімана Алієва полягає у створенні нового українського кіно. Також дана стрічка була вибрана як український претендент на премію «Оскар».
Зараз режисер активно займається над створенням та популяризацією нового проєкту під назвою «Орталан» (ORTALAN), з дотичною тематикою до кримськотатарської історії.[11]
Зацікавлення режисера полягають найперше у висвітленні родинних стосунків, лінія батьки-діти[12].
Після повномасштабного вторгнення ред.
24 лютого 2022 року Наріман зустрів перебуваючи у Львові. З перших днів вторгнення долучився до зборів коштів на гуманітарні потреби.[13]
Фільмографія ред.
| Рік | Фільм | Виступав у ролі: | Примітки | Оригінальна назва | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Режисера | Сценариста | Продюсера | Оператора | Монтажера | Актора | ||||
| 2013 | Повернутись зі світанком | Так | Так | Так | Так | Так | Короткометражний фільм | крим. Tan Atqanda Qaytmaq | |
| 2013 | Діма | Так | Так | Короткометражний фільм | — | ||||
| 2014 | Тебе кохаю | Так | Так | Так | Так | Так | Короткометражний фільм | крим. Seni Sevem | |
| 2014 | Чорний | Так | Короткометражний фільм | азер. Qara | |||||
| 2014 | Син | Так | Короткометражний фільм | — | |||||
| 2016 | Без тебе | Так | Так | Так | Так | Так | Короткометражний фільм | крим. Sensiz | |
| 2016 | Кров | Так | Короткометражний фільм | — | |||||
| 2017 | Live Photo | Так | Короткометражний фільм | — | |||||
| 2017 | Марія | Так | Короткометражний фільм | — | |||||
| 2019 | Додому | Так | Так | Повнометражний фільм | крим. Evge | ||||
| невідомо | Комунальне чтиво написане криво | Так | Короткометражний фільм | — | |||||
Цікаві факти ред.
- У своїх короткометражних фільмах працював лише з непрофесійними акторами, переважна кількість із яких є родичами режисера[14].
- Батьки Рідьван Алієв та Гульжиян Алієва є також продюсерами усіх короткометражних стрічок режисера[15].
- Три короткометражні фільми режисера «Повернутись зі світанком», «Тебе кохаю» та «Без тебе» є частинами трилогії «Кримські історії»[16].
- Короткометражний фільм «Без тебе» присвячений рідному брату режисера Ерфану Селімову, який загинув в автокатастрофі у 2010 році[17].
- Прихильник таких режисерів, як Жан-Люк Годар та Вуді Аллен[14].
- Найвищими цінностями є насамперед сімейні відносини[18].
Примітки ред.
- ↑ Указ президента України 254—2020. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 28 червня 2020.
- ↑ Бюро української кіножурналістики
- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- ↑ Короткометражку Sensiz покажуть у Берліні. [Архівовано 13 липня 2016 у Wayback Machine.] «День». 20 січня 2016. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 20 січня 2016.
- ↑ Список членів Української Кіноакадемії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2019.
- ↑ Сергій Васильєв. Наріман Алієв став членом Європейської кіноакадемії. БУК. 01.06.2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 02.06.2019.
- ↑ У Держкіно повідомили про початок формування Українського Оскарівського комітету. detector.media (укр.). 10 лютого 2019. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
- ↑ Український фільм «Додому» візьме участь у конкурсі Каннського кінофестивалю. Детектор медіа. 18.04.2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18.04.2019.
- ↑ Нариман Алиев — Forbes.ua. forbes.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Участник Берлинале Нариман Алиев снимет новую историю о крымских татарах. Без Табу (англ.). 3 листопада 2017. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Нариман Алиев начал работу над новым фильмом – ORTALAN. 24 Канал (рос.). 30 вересня 2021. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Режиссер Нариман Алиев: О нас за границей знают не больше, чем мы о Венесуэле или Сирии. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Наріман Алієв: благодійні покази, аукціони й пісні Іво Бобула за донат на ЗСУ • Ukraїner (uk-UA) , процитовано 1 липня 2023
- ↑ а б Нариман Алиев: «Наибольший спрос на фильмы с украинскими реалиями». Процитовано 14 липня 2016.
- ↑ «Якщо Ви уважно подивитеся титри, то побачите в кожному фільмі в графі „продюсери“ одні й ті ж прізвища — це мої батьки» [Архівовано 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Крим SOS. 10 лютого, 2016.
- ↑ У Києві презентували сагу кримськотатарського режисера «Кримські історії». Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
- ↑ Нариман Алиев: Участие моего фильма в Берлинале – приятная неожиданность (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
- ↑ Vogue.ua. Режиссер Нариман Алиев о дебютном фильме "Додому", "Оскаре" и семейных ценностях. Vogue UA. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
Посилання ред.
- Алієв Наріман Рідьванович на сайті IMDb (англ.)
- Проєкт «Орталан» на сайті https://kino.24tv.ua/ru/nariman-aliev-nachal-rabotu-nad-novym-filmom-ukraina-novosti_n1753980 [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.].
- Стрічка «Додому» https://beztabu.net/uchastnik-berlinale-nariman-aliev-snimet-novuyu-istoriyu-o-krymskih-tatarah_n31738 [Архівовано 19 червня 2021 у Wayback Machine.].