Вікіпедія

Алісія Дікенштейн

аргентинська математикиня

Алі́сія Дікенштейн (ісп. Alicia Dickenstein, нар. 1955) — аргентинський математик, відома роботами з алгебричної геометрії (зокрема, торичних многовидів[en]), тропічної геометрії та їх застосування до біологічних систем[6].

Алісія Дікенштейн
Народилася 17 січня 1955(1955-01-17) (69 років)
Буенос-Айрес, Аргентина
Країна  Аргентина
Діяльність викладачка університету, математик
Alma mater Університет Буенос-Айреса
Галузь алгебрична геометрія[1]
Заклад Університет Буенос-Айреса[1]
Науковий керівник Miguel E. M. Herrerad[2]
Відомі учні Carlos Antonio D'Andread[2]
Federico Nicolás Martínezd[2]
Аспіранти, докторанти Nicolás Botbold[2]
Enrique Augusto Tobisd[2]
Mercedes Soledad Pérez Millánd[2]
Magalí Giarolid[2]
Членство Society for Industrial and Applied Mathematics[3]
Американське математичне товариство[4][5]
Нагороди
Особ. сторінка mate.dm.uba.ar/~alidick
CMNS: Алісія Дікенштейн у Вікісховищі

Професор університету Буенос-Айреса[7], дійсна членкиня Американського математичного товариства (від 2019 року)[8]. Віце-президент Міжнародного математичного союзу протягом 2015—2018. Старша наукова співробітниця Національної ради Аргентини з наукових і технічних досліджень (CONICET)[es]. Лауреатка премії Всесвітньої академії наук (2015)[9]. Головна редакторка журналу аргентинського математичного товариства «Revista de la Unión Matemática Argentina»[10]. Редакторка журналу «SIAM Journal on Applied Algebra and Geometry» (Товариство промислової та прикладної математики)[11].

Життєпис і наукова діяльність ред.

Алісія Дікенштейн народилася в Буенос-Айресі. 1982 року здобула ступінь доктора філософії в університеті Буенос-Айреса[12][13].

Протягом 2009—2010 років Дікенштейн була професоркою Ейзенбуда в каліфорнійському Інституті математичних досліджень[en]. У 2012—2013 роках — там само, професоркою Саймонса[14][15]. 2016 року Дікенштейн була професоркою Кнута і Аліси Валленберг у шведському Королівському технологічному інституті[16].

Дікенштейн опублікувала кілька науково-популярних книг для дітей, зокрема Mate max: la matemática en todas partes [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.].

Деякі праці ред.

  • Nilpotent Orders of Analytic Ideals, v. 65 de Departamento de Matemática: Impresiones previas, UBA. Con Carmen Sessa, 13 p. 1986.
  • Pensar Con Matematica 5 — Egb 2b0 Ciclo. Con Silvia Jauregui. Publicó Turtleback Books, 2000 ISBN 0-613-93200-5, ISBN 978-0-613-93200-4.
  • Eduardo Cattani, Alicia Dickenstein. Introduction to residues and resultants. // Solving Polynomial Equations: Foundations, Algorithms, and Applications. Algorithms and Computation in Mathematics 14, Springer-Verlag, ISBN 3-540-24326-7, 2005.
  • А. Дикенштейн, Т. М. Садыков. Алгебраичность решений системы уравнений Меллина и её монодромия. Докл. РАН, 2007, 412:4, 448—450.
  • А. Дикенштейн, Т. М. Садыков. Базисы в пространстве решений системы уравнений Меллина. Матем. сб., 2007, 198:9, 59–80
  • A. Dickenstein, J. Rojas, K. Rusek, J. Shih. Extremal real algebraic geometry and A-discriminants. Mosc. Math. J., 2007, 7:3, 425—452.
  • Algorithms in Algebraic Geometry [Архівовано 5 квітня 2022 у Wayback Machine.]. The IMA Volumes in Mathematics and its Applications 146. Eds. Alicia Dickenstein, Frank-Olaf Schreyer, Andrew J. Sommese, ilustrada por Springer Sci. & Business Media, 2008, 162 p. ISBN 0-387-75155-6, ISBN 978-0-387-75155-9 2010.
  • Alicia Dickenstein, Frank Schreyer and Andrew Sommese (Eds.): IMA Volume on Algorithms in Algebraic Geometry, Springer-Verlag, 2008. ISBN 0387751548, 2008.

Нагороди ред.

2015 року Дікенштейн отримала премію (TWAS Prize)[en] від Всесвітньої академії наук .

2018 року Дікенштейн обрано членкинею Американського математичного товариства «за внесок в обчислювальну алгебру і її застосування, особливо в біологію систем, і за глобальне лідерство в підтримці недостатньо представлених груп із математики».

Примітки ред.

  1. ↑ а б https://en.unesco.org/news/loreal-unesco-women-science-awards-honour-five-women-researchers-mathematics-astrophysics
  2. ↑ а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ https://www.siam.org/prizes-recognition/fellows-program/all-siam-fellows?page=1
  4. ↑ http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2019
  5. ↑ http://www.ams.org/news?news_id=4678
  6. ↑ Mercedes Pérez; Millán. The Structure of MESSI Biological Systems // SIAM Journal on Applied Dynamical Systems. — 2018. — Т. 17, № 2 (27 April). — DOI:10.1137/17M1113722.
  7. ↑ Dickenstein, Alicia (2018), Alicia Dickenstein Short CV (PDF), mathunion, архів оригіналу (PDF) за 18 червня 2021, процитовано 26 січня 2019
  8. ↑ Класс стипендиатов AMS [Архівовано 16 травня 2019 у Wayback Machine.].
  9. ↑ Prizes and Awards. The World Academy of Sciences. 2016. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  10. ↑ Editorial board, Revista de la Unión Matemática Argentina, архів оригіналу за 31 січня 2022, процитовано 8 серпня 2018
  11. ↑ Editorial board, SIAM Journal on Applications of Algebra and Geometry, архів оригіналу за 27 січня 2019, процитовано 26 січня 2019
  12. ↑ Alicia Dickenstein(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
  13. ↑ Бюллетень Европейского математического общества июнь 2012 г., выпуск 84 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 вересня 2012. Процитовано 20 березня 2022.
  14. ↑ List of Eisenbud Professors, архів оригіналу за 27 січня 2019, процитовано 26 січня 2019
  15. ↑ List of Simons Professors, архів оригіналу за 27 січня 2019, процитовано 26 січня 2019
  16. ↑ Knut and Alice Wallenbergs Professor, архів оригіналу за 27 січня 2019, процитовано 26 січня 2019

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алісія_Дікенштейн&oldid=40747107