Альципа індокитайська
| Альципа індокитайська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Alcippe grotei Delacour, 1936 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альци́па індокитайська[2] (Alcippe grotei) — вид горобцеподібних птахів родини Alcippeidae. Мешкає в Індокитаї. Раніше вважався конспецифічним з чорнобровою альципою, однак був визнаний окремим видом[3][4][5]. Вид названий на честь німецького орнітолога Германа Гроте[6].
Опис ред.
Довжина птаха становить 16,5 см. Верхня частина тіла і хвіст коричневі, нижня частина тіла білувата. Верхня частина голови сіра, окаймлена чорною смугою. Боки коричневі, біле кільце навкло очей слабо виражене.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[7]
Поширення і екологія ред.
Індокитайські альципи живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в бамбукових і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 400 м над рівнем моря (хоча іноді трапляються і на висоті 1200 м над рівнем моря).
Індокитайські альципи зустрічаються парами або невеликими зграйками до 7 птахів. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно комахами. Гніздо чашоподібне, робиться з сухого листя і моху і розміщується в чагарниках або папороті. В кладці 2 яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Alcippe grotei. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ N. Collar. A partial revision of the Asian babblers (Timaliidae). „Forktail”. 22, ss. 85-112, 2006 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ E. Pasquet, E. Bourdon, V.M. Kalyakin & A. Cibois. The fulvettas (Alcippe, Timaliidae, Aves): a polyphyletic group. „Zoologica Scripta”. 35 (6), ss. 559-566, 2006. doi:10.1111/j.1463-6409.2006.00253.x [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ R.G. Moyle, M.J. Andersen, C.H. Oliveros, F.D. Steinheimer & S. Reddy. Phylogeny and Biogeography of the Core Babblers (Aves: Timaliidae). „Systematic Biology”. 61 (4), ss. 631-651, 2012. PMID 22328569 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 179. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 15 грудня 2021.
Джерела ред.
- Robson, Craig; Birds of Thailand, 2002. Princeton University Press, ISBN 0-691-00700-4.
- Robson, Craig ; A Field Guide to the Birds of Thailand, 2004 ISBN 1-84330-921-1
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |