Альфред Роденбюхер

німецький політик

Альфред Роденбюхер (нім. Alfred Rodenbücher; 29 вересня 1900, Шопфгайм29 березня 1979, Еммендінген) — німецький офіцер, группенфюрер СС, корветтен-капітан резерву крігсмаріне.

Альфред Роденбюхер
нім. Alfred Rodenbücher
Народився 29 вересня 1900(1900-09-29)
Шопфгайм[1]
Помер 29 березня 1979(1979-03-29) (78 років)
Еммендінген
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СС[2]
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання Группенфюрер, корветтен-капітан
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Нагороди
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Біографія ред.

Син маляра. 10 жовтня 1916 року поступив на флот і був направлений на навчальні курси. З вересня 1917 року служив на крейсерах «Король Вільгельм» і «Фон дер Роон», а також на катерах 17-й торпедної напівфлотилії. Після закінчення Першої світової війни залишений на флоті, служив на лінійному кораблі «Ганновер» і на крейсері «Берлін». 25 вересня 1930 року вийшов у відставку. У 1930 році вступив у НСДАП, 15 червня 1931 року — в СС. З 15 червня 1931 року — керівник 1-го штурму 4-го штандарта СС, з вересня 1931 року — офіцер адміністрації 40-го штандарта СС в Кілі, з 18 жовтня 1931 року — керівник 40-го штандарта СС. З 10 вересня 1932 по 15 грудня 1933 року — керівник 14-го абшніту СС (Бремен), з червня 1933 — 8-го абшніта СС зі штаб-квартирою в Лінці. З вересня 1933 року — депутат Бременської міської ради. Один з організаторів австрійських СС: з 15 лютого по 9 вересня 1934 року очолював оберабшніт СС «Австрія», якому підпорядковувалися всі есесівські формування на території Австрії. Брав активну участь у спробі державного перевороту і вбивстві канцлера Енгельберта Дольфуса, яке скоїли підлеглі Роденбюхера. Після провалу перевороту був змушений втекти в Німеччину. У 1936 році обраний депутатом Рейхстагу. З 25 квітня 1939 по 30 квітня 1941 року — вищий керівник СС і поліції в Альпенланді зі штаб-квартирою в Зальцбурзі, одночасно з 1 червня 1939 по 15 травня 1941 року — керівник оберабшніта СС «Альпенланд». У лютому 1940 року в званні лейтенанта резерву пройшов службу на флоті. У травні-червні 1940 року — командир 2-ї роти «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер». У червні 1941 року був призначений керівником СС і поліції в Латвії, але до виконання обов'язків так і не приступив, і наказ був скасований. З березня 1942 року — командир роти, з травня 1943 року — комендант порту при командувачі ВМС в Криму, з серпня 1943 року — офіцер для доручень при командувачі ВМС на Кавказі. З листопада 1943 по листопад 1944 року — офіцер штабу командування ВМС «Албанія». У березні 1945 року переведений в штаб командування ВМС в Норвегії. У травні 1945 року заарештований англійськими військами і поміщений в табір для військовополонених. У 1948 році звільнений.

Звання ред.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #130537918 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.