Альфред Меєр

німецький політик

Альфред Мейер (нім. Alfred Meyer; 5 грудня 1891, Ґеттінґен — 11 квітня 1945, Гессіш-Ольдендорф) — партійний і державний діяч Третього Рейху.

Альфред Меєр
нім. Alfred Meyer
Народився 5 жовтня 1891(1891-10-05)[1][2]
Геттінген, Німецька імперія[1]
Помер 11 квітня 1945(1945-04-11)[1][2] (53 роки)
Гессіш-Ольдендорф, Гамельн-Пірмонт, Нижня Саксонія, Німеччина[1]
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Alma mater Боннський університет
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СА
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республікиd, депутат рейхстагу Третього рейхуd і член Ландтагу Пруссіїd
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»

Біографія ред.

Після закінчення школи в 1911 вступив на військову службу. Учасник Першої світової війни. Офіцер 363-го піхотного полку, командир роти, потім — батальйону. У квітні 1917 року поранений вдруге і потрапив до французького полону. Звільнений у березні 1920 року. Після повернення до Німеччини був демобілізований у чині гауптмана.

Вивчав економіку і право в університетах Лозанни, Бонна і Вюрцбурга. У 1922 році отримав докторський ступінь. Працював юристом. У 1925 році одружився з Доротеєю Капель.

У 1928 році вступив у НСДАП і почав швидко просуватися партійною драбиною: ортсгрупенляйтер в Гельзенкірхені (1928), бецірксляйтер Емш-Ліппе (1929), гауляйтер Північної Вестфалії (з січня 1931).

У 1929 році обраний депутатом міської ради Гельзенкірхена, в 1930 році — рейхстагу.

З травня 1933 року — рейхсштатгальтер Ліппе і Шаумбург-Ліппе, з 1938 року — оберпрезидент Вестфалії.

З 1941 року — заступник Альфреда Розенберга в Імперському міністерстві окупованих східних територій. Брав участь у Ванзейській конференції. У листопаді 1942 року призначений імперським комісаром оборони свого гау. Покінчив життя самогубством.

Нагороди ред.

Бібліографія ред.

  • Aus der Arbeit eines Gauleiters und Reichsstathalters // Drei Reden für das Auslandsdeutschtum. [Berlin]: Gau Ausland des NSRB, [1939]. S. 15—40.
  • Der Gau Westfalen-Nord. Detmold: Lippische Staatszeitung, 1939 (автор передмови)
  • Das Recht der besetzten Ostgebiete. München-Berlin: C.H. Beck, 1943 (редактор)

Література ред.

  • Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie «Rosma» GmbH, 1934
  • Karl Höffkes: HpG. Die Gauleiter des Dritten Reiches, Grabert-Verlag Tübingen, 2. Auflage 1997, S. 245

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #129440450 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Munzinger Personen