Альпійські хвойні ліси Хонсю
Альпійські хвойні ліси Хонсю (ідентифікатор WWF: PA0511) — палеарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований в горах Японії[2].
 Березовий ліс в горах Окутітібу[en]
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | вразливий |
| Назва WWF | PA0511 |
| Межі | Ніхонкайські гірські листяні ліси Японські тихоокеанські гірські листяні ліси |
| Площа, км² | 11 505 |
| Країни | Японія |
| Охороняється | 5087 км² (44 %)[1] |
 Розташування екорегіону (фіолетовим)
| |
Географія
ред.Екорегіон альпійських хвойних лісів Хонсю охоплює найвищі гірські вершини, розташовані в центрі та на півночі острова Хонсю, найбільшого в Японському архіпелазі, а також на півострові Осіма на південному заході острова Хоккайдо, відділеного від Хонсю протокаю Цуґару. Серед розташованих в межах екорегіону гір слід відзначити вулкан Фудзі висотою 3776 м, найвищу гору Японії, гору Хакусан висотою 2702 м, гору Кусацу-Сіране[en] висотою 2165 м та гори Хаккода висотою 1584 м. На більш низьких висотах альпійські хвойні ліси Хонсю переходять у ніхонкайські гірські листяні ліси та у японські тихоокеанські гірські листяні ліси.
Клімат
ред.В межах екорегіону переважає вологий континентальний клімат (Dfb за класифікацією кліматів Кеппена), а на найвищих вершинах — субарктичний клімат (Dfc за класифікацією Кеппена). Середньорічна температура становить 7,4 °C, середня максимальна температура становить 24,6 °C, середня мінімальна температура становить -9 °C. Середньорічна кількість опадів становить 1511,3 мм.
Флора і фауна
ред.Рослинний покрив екорегіону представлений альпійськими луками, болотами та хвойними лісами. Розподіл рослинних угруповань залежить від клімату, зокрема від кількості опадів та товщини снігового покриву. У місцевостях, де сніг тане рано, ростуть невисокі, густі чагарникові зарості кедрового сланця (Pinus pumila). Там, де ґрунт просякнутий більшою кількістю води, поряд з кедровим сланцем ростуть листяні дерева — вільхи (Alnus), клени (Acer), горобина (Sorbus). Восени листя цих дерев набуває яскравого кольору і опадає. Основу хвойних лісів екорегіону складають ялиці Маріса (Abies mariesii), ялиці Вейтча (Abies veitchii) та аянські сосни (Picea jezoensis). Також в лісах регіону ростуть різнолисті тсуґи (Tsuga diversifolia), берези Ермана (Betula ermanii), японська горобина[en] (Sorbus commixta), різні види рододендронів (Rhododendron) та мензізій[en] (Menziesia). В підліску лісів ростуть різноманітні трави та папороті. В деяких частинах екорегіону зустрічаються густі зарості курильської сази[ru] (Sasa kurilensis), різновиду карликових бамбуків.
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити японського оленя (Cervus nippon), японського серау (Capricornis crispus), японського кабана[en] (Sus scrofa leucomystax), японську лисицю[ja] або кіцуне (Vulpes vulpes japonica), японського єнота або танукі (Nyctereutes viverrinus), японського борсука (Meles anakuma), японську куницю (Martes melampus), майже ендемічного японського горностая[ja] (Mustela erminea nippon), японську політуху (Pteromys momonga) та рідкісного японського білогрудого ведмедя[en] (Ursus thibetanus japonicus). В березових лісах, у перехідній зоні між субальпійським та альпійським поясами, зустрічаються японські макаки (Macaca fuscata). Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити тундрову куріпку (Lagopus muta), яка гніздиться в горах на висоті понад 2500 м над рівнем моря, беркута (Aquila chrysaetos) та майже ендемічного японського вівчарика (Phylloscopus xanthodryas).
Збереження
ред.Оцінка 2017 року показала, що 5087 км², або 44 % екорегіону, є заповідними територіями[1]. Природоохоронні території включають: Національний парк Товада-Хатімантай, Національний парк Хакусан, Національний парк Дзосін'ецукоґен та Національний парк Тюбусанґаку.
Примітки
ред.- ↑ а б Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- ↑ Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 25 жовтня 2023.