Альменнінг (від норв. almenning — володіння усіх людей) — земельні угіддя в Скандинавії (ліси, луки, придатні для обробки ґрунти, води), що знаходилися в спільній власності жителів даного села чи місцевості. Люди, які потребували орної землі могли з загальної згоди жителів села чи сусідів якщо жили хуторами могли взяти собі з альменнінгу. Звичаєве право дозволяло бондам прирізати до своїх ділянок землю зі спільних угідь. В Данії та Норвегії на початку XIV століття королівська влада встановила свою зверхність над альменнінгом. В Швеції ще в XIV столітті зустрічалися альменнінги цілих областей та місцевостей і тільки в 1542 році усі необроблюванні землі було оголошено власністю корони.

Джерела ред.

  • Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск : Беларусь, 1999. — 383 с. — ISBN 985-01-0151-2. (рос.)