Альдо Андреані
Альдо Андреані (італ. Aldo Andreani; 1 серпня, 1887, Мантуя — 1971, Мілан) — італійський скульптор і архітектор доби сецесії.
| Альдо Андреані | |
|---|---|
| Aldo Andreani італ. Aldo Andreani | |
 | |
| Народження | 1 серпня 1887[1] |
| Смерть | 18 жовтня 1971[2] (84 роки) |
| Країна (підданство) |
.svg){kind=small} Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Навчання | Академія Брери і Міланський технічний університет |
| Діяльність | скульптор, архітектор |
| Праця в містах | Мантуя, Верона, Мілан |
| Архітектурний стиль | сецесія |
| Найважливіші споруди | Торговельно-промислова палата, Мантуя, вілла Занолетті, павільйон для ломбардської виставки в Римі, вілла Расін, палаццо Фідія, Мілан |
| Реставрація пам'яток | Палаццо дель Подеста, вежа дель Орологіо, монастир Сан Франческо |
 Альдо Андреані у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився в місті Мантуя. У родині був ще брат Генрі, з яким він працюватиме разом.
Вищу освіту опановував в Королівському технічному інституті в Мілані, який пізніше отримала статус університету. Працював архітектором та скульптором. Перша архітектурна споруда митця — приватна вілла Занолетті. Серед відомих споруд майстра в Мантуї — Торговельно-промислова палата, найкращий зразок стилю сецесії в місті. На подяку за проект і створення величної споруди її називають також Палаццо Андреані.
Був задіяний в створенні павільйону Ломбардії на виставці в Римі з нагоди 50-річчя створення єдиної держави Італії.
У роки 1-ї світової війни перебрався в Мілан, де працював архітектором (будинки на вулиці Зебреллоні, будинок Занолетті, вілла Расін). Серед найбільш значущих споруд міланського періоду — палаццо Фідія.
Надалі працював директором Управління по охороні та реставрації пам'яток архітектури в Мантуї та Вероні. Під його керівництвом у Мантуї були реставровані Палаццо дель Подеста (1939–1944), Палаццо делла Раджоне (1940–1942), вежа дель Орологіо (вежа з курантами), монастир Сан Франциско (1943–1944).
Помер у Мілані.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.
Джерела ред.
- Elena Lissoni, Aldo Andreani [Архівовано 2 квітня 2012 у Wayback Machine.], catalogo online Artgate [Архівовано 16 травня 2016 у Wayback Machine.] della Fondazione Cariplo, 2010, CC-BY-SA. (італ.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альдо Андреані |