Альбі́т (від лат. albus — білий) — породотвірний мінерал магматичних гірських порід класу силікатів, натрієвий польовий шпат. Алюмосилікат з групи плагіоклазів.

Альбіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Ab[2]
Хімічна формула Na(AlSi3O8)
Клас мінералу алюмосилікати
Nickel-Strunz 10 9.FA.35[3]
Dana 8 76.1.3.1
Ідентифікація
Колір білий різних відтінків
Форма кристалів tabulard[4]
Сингонія Триклінна сингонія[4]
Вид симетрії триклінна-пінакоїдальнаd[4]
Просторова група кристалографічна група 2d[4][5]
Злам раковистий злам[4]
Твердість 6—6.5
Блиск скляний
Колір риси білий[4]
Густина 2.63
Інші характеристики
Названо на честь білий (латина)[4]
CMNS: Альбіт у Вікісховищі

Історія ред.

Альбіт уперше описано 1815 в Швеції Ю. Г. Ганом та Є. Я. Берцеліусом.

Загальний опис ред.

Хім. склад — Na(AlSi3O8).

Містить (%): Na2О — 11,67; Al2О3 — 19,35; SiO2 — 68,44. Домішки: K, Ca, Rb, Cs.

Сингонія триклінна.

Вид пінакоїдальний.

Кристали таблитчасті.

Спайність досконала.

Густина 2,6. Твердість 6-6,5.

Колір білий різних відтінків.

Блиск скляний, злом нерівний.

Твердість 6—6.5.

Густина 2.63.

Кристали таблитчасті.

Утворюється також у зв’язку з метасоматичними процесами. Використовують у керамічному виробництві.

Альбіт поширений в Україні (Приазов'я, Волноваський район), є в межах Українського щита, у Карелії, на Кольському п-ові, Уралі.

Різновиди ред.

Розрізняють:

  • альбіт високий (високотемпературна відміна альбіту);
  • альбіт ґаліїстий (штучний альбіт, в якому алюміній ізоморфно заміщений ґалієм);
  • альбіт ґерманіїстий (штучний альбіт, в якому кремній заміщений ґерманієм);
  • альбіт двійниковий (здвоєні кристали альбіту);
  • альбіт каліїстий (відміна альбіту з вмістом К[AlSi3O8] понад 10%); альбіт низький (низькотемпературна відміна альбіту) та інш.

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.