Альбер Лебрен
Альбер Лебрен (фр. Albert Lebrun; 29 серпня 1871, Мерсі-ле-О, департамент Мерт і Мозель, Франція — 6 березня 1950, Париж, Франція) — французький політик, останній президент Франції у період Третьої республіки (1932—1940).
| Альбер Лебрен | |
|---|---|
.jpg) | |
| Президент Французької Республіки, співкнязь Андорри | |
| 1932 — 1940 | |
| Народився |
29 серпня 1871[1][2][…] Мерсі-ле-О |
| Помер |
6 березня 1950[1][2][…] (78 років) XVI округ Парижа, Париж |
| Похований | Мерсі-ле-О |
| Відомий як | політик, інженер, ентомолог |
| Країна | Франція |
| Alma mater | Політехнічна школа і Гірнича школа Парижа |
| Політична партія | Democratic Republican Allianced |
| У шлюбі з | Marguerite Lebrund |
| Діти | Marie Freysselinardd |
| Релігія | католицька церква |
| Нагороди |
 |
| Підпис |
.png) |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Так само як і його попередники, Гастон Думерг і Поль Думер, був обраний на посаду президента з посади голови сенату Франції. До цього близько 30-ти років брав участь у політичному житті на другорядних посадах.
Мав освіту гірничого інженера та розпочав політичну кар'єру в 1900 як депутат від Лівої республіканської партії, потім був міністром колоній.
Під час Першої світової війни був на фронті, мав офіцерське звання та брав участь у битві під Верденом, а після війни став міністром звільнених територій та сенатором.
Президентство ред.
Його президентство почалось з підйому нацизму в Німеччині; приходу до влади Гітлера та ремілітаризації Німеччини. Одночасно, ріст, з одного боку, націоналізму, з іншого боку — вплив лівих партій почалвся у самій Франції. Європа рухалась до нової війни. З цими руйнівними тенденціями уряди, які були при владі за Лебедена не змогли впоратися та проводили політику умиротворення агресора.
З іншого боку, особисто президент в рамках конституції Третьої республіки мав досить обмежені повноваження, і відповідальними за невдачі зовнішньої та внутрішньої політики у цей час у першу чергу були голови уряду. З задачею консолідації діяльності партій Лебеден упорався, мав серед політиків різної орієнтації великий авторитет і 5 квітня 1939 року був переобраний на другий 7-ми річний термін. Це був другий та останній такий випадок в історії Третьої республіки — першим президентом, який повторно отримав мандат, був Жюль Греви у грудні 1885 року. Як і у випадку з Греві, другий термін Лебедена тривав лише рік.
3 вересня 1939 року Франція вступила у Другу світову війну, а в червні 1940 року була зосім розгромлена Третім Рейхом; Національні збори, скликані у Віші, проголосило передачу влади маршалу Анрі Філіппу Петену (під командуванням которого Лбеден бився в битві під Верденом), що означало кінець Третьої республіки та встановлення колабораційного режима Виши[5].
Примітки ред.
- ↑ а б http://www.senat.fr/senateur-3eme-republique/lebrun_albert0945r3.html
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ Лебрен, Альбер
Джерело ред.
- Альбер Лебрен [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |