Алоїз Андрицький
Алоїз Андрицький (нім. Alois Andritzki, в.-луж. Alojs Andricki, 2 липня 1914, Радібор, Німеччина — 3 лютого 1943, Дахау) — блаженний Католицької церкви, священник, мученик. Перший лужичанин, прославлений католицькою церквою[4]. Беатифікований 13 червня 2011 року в Дрездені.
| Алоїз Андрицький | |
|---|---|
 | |
| Народився |
2 липня 1914[1][2][…] Радібор, Баутцен, Саксонія[1] |
| Помер |
3 лютого 1943[1][2][…] (28 років) концтабір Дахау, Дахау, Верхня Баварія, Баварія, Третій Рейх ·смертельна ін'єкція |
| Поховання | Старий католицький цвинтар (Дрезден)d і Дрезденський собор |
| Шанується | Католицька церква |
| Беатифікований | 13 червня 2011 року |
| У лику | блаженний |
| Подвижництво | мученик |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Алоїз Андрицький народився в 1914 році в Радіборі (Лужиця, Саксонія) у родині серболужицького вчителя Яна Андрицького і його дружини Мадлени, уродженої Цижець. Був племінником католицького священника Міклавша Андрицького. Після закінчення школи в Бауцені вирішив, що присвятить життя церкві. З 1934 по 1937 рік вивчав теологію і філософію в Університеті Падерборна, потім навчався в семінарії Бауцена. У період свого студентства очолював студентську асоціацію лужичан «Włada» і був головним редактором студентської газети лужицьких сербів.
30 липня 1939 року Алоїз Андрицький був висвячений на священика в соборі Святого Петра в Бауцені, після рукоположення служив у Дрездені. У проповідях відкрито критикував нацистську ідеологію, за що піддавався переслідуванням з боку гестапо. У 1941 році заарештований і відправлений до концтабору Дахау, де існували так звані «бараки священників», через які пройшло більше 2,5 тисяч католицьких священників, багато з яких були закатовані. За спогадами людей, які вижили в концтаборі, табірне керівництво поводилося з отцем Андрицьким з особливою жорстокістю. В 1943 році священника було вбито після введення смертельної ін'єкції.
Уславлення ред.
Алоїз Андрицький був беатифікований 13 червня 2011 року в ході урочистої меси на дрезденській площі перед кафедральним собором. Богослужіння вів префект Конгрегації з канонізації святих кардинал Анджело Амато. У службі Божій взяли участь кілька десятків тисяч чоловік, включаючи велику кількість лужицьких сербів, у тому числі прем'єр-міністр землі Саксонія Станіслав Тілліх, лужицький серб за національністю і католик за віросповіданням. Станіслав Тілліх читав в ході меси молитву вірних верхньолужицькою мовою.
Єпископ Дрездена-Майссена Йоахім Райнельт, що співслужив кардиналу Амато у своїй проповіді наголосив, що новопрославлений «в нелюдських умовах прагнув утішити своїх ближніх, вселити їм мужність і надію»[4].
В ході богослужіння свята П'ятидесятниці Папа Бенедикт XVI назвав о. Андрицького «героїчним свідком віри, ще одним серед тих, хто віддав життя у концтаборах за ім'я Христове»[5].
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118503030 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
- ↑ а б В Дрездене был беатифицирован католический священник — мученик Дахау. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 14 червня 2011.
- ↑ «Любовь к ближнему, несмотря на различия — вот дар Святого Духа»: Папа отслужил торжественную Литургию на Пятидесятницу[недоступне посилання]
Література ред.
- Šćěpan Delan, 100. posmjertne narodniny zbóžneho Alojsa Andrickeho [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.], Česko-lužický věstník vydává Společnost přátel Lužice, číslo 11-12, listopad-prosinec 2014, ročník XXIV, стор 84 — 86, ISSN 1212-0790
Посилання ред.
- Alojs Andricki — Alois Andritzki [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.]