Алессандро Поеріо (італ. Alessandro Poerio, 27 серпня 1802 року, Неаполь - 3 листопада 1848 року, Венеція) - італійський поет, патріот, учасник Рісорджименто

Алессандро Поеріо
Народився 27 серпня 1802(1802-08-27)[1][2]
Неаполь, Неаполітанське королівство
Помер 3 листопада 1848(1848-11-03)[1][2] (46 років)
Венеція, Австрійська імперія
Поховання Цвинтар Сан Мікелеd
Країна  Венеційська республіка
Діяльність поет
Знання мов італійська[1]
Батько Giuseppe Poeriod
Брати, сестри Carlo Poeriod

Біографія ред.

Алессандро Поеріо народився 27 серпня 1802 року в Неаполі. Син італійського політичного діяча Джузеппе Поеріо, брат політика та адвоката Карло Поеріо. Початкову освіту отримав у Доменіко Сімеоне Оліва, поета при дворі Неаполітанського королівства, наставника синів Йоахіма Мюрата.

У 1820 році брав участь у битві неаполітанців проти австрійців біля Рієті, після чого змушений був емігрувати з Італії. З 1823 жив у Німеччині (де познайомився з Гете), протягом 1830-1835 років жив у Парижі.

У 1848 році під час австро-італійської війни брав участь в обороні Венеції під керівництвом Даніелє Маніна і Ніколо Томмазео (з яким перебував у дружніх відносинах). 27 жовтня під час сутички з австрійцями поблизу Местре був серйозно поранений. Доставлений в госпіталь у Венеції, де йому була ампутована нога. Але його стан погіршувався, і 3 листопада Алессандро Поеріо помер. Посмертно йому, простому солдату, було присвоєне звання капітана.

Вшанування ред.

На честь Алессандро Поеріо названа вулиця в Местре, яка знаходиться неподалік місця його поранення.

Також на честь Алессандро Поеріо був названий есмінець однойменного типу.

Посилання ред.

Примітки ред.