Алессандро Матрі (італ. Alessandro Matri; нар. 19 серпня 1984, Сант'Анджело-Лодіджано) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема й за національну збірну Італії.

Ф
Алессандро Матрі
Алессандро Матрі
Алессандро Матрі
Особисті дані
Народження 19 серпня 1984(1984-08-19) (39 років)
  Сант'Анджело-Лодіджано,
Італія Італія
Зріст 184 см
Вага 79 кг
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Номер 32
Юнацькі клуби
1995—1996
1996–2004
Італія Фантулла 1874
Італія «Мілан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002–2004 Італія «Мілан» 1 (0)
2004–2005   Італія «Прато» 32 (5)
2005–2006   Італія «Лумеццане» 32 (13)
2006–2007   Італія «Ріміні» 28 (4)
2007–2011 Італія «Кальярі» 125 (36)
2011–2013 Італія «Ювентус» 69 (27)
2013–2016 Італія «Мілан» 15 (1)
2014   Італія «Фіорентина» 15 (4)
2014-2015   Італія «Дженоа» 16 (7)
2015   Італія «Ювентус» 5 (0)
2015-2016   Італія «Лаціо» 19 (4)
2016–2019 Італія «Сассуоло» 73 (13)
2019–2020   Італія «Брешія» 8 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2011—2015 Італія Італія 7 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Алессандро Матрі почав кар'єру в школі клубу «Фантулла 1874», звідки в 1996 році перейшов до «Мілана»[1]. Там футболіст 6 років грав за молодіжний склад. 24 травня 2003 року Матрі дебютував в основному складі команди на 71-й хвилині матчу серії А з клубом «П'яченца», у якому «россонері» програли 4:2[2]. Після цього, футболіст провів ще два сезони, виступаючи за міланців. Потім Матрі виступав на правах оренди за клуби «Прато», «Лумеццане» і «Ріміні».

Улітку 2007 року Матрі перейшов у «Кальярі», який викупив половину прав на гравця за 2,3 млн євро[3]. Сандро дебютував у складі команди в гостьовому матчі з «Наполі», у якому «Кальярі» перемогло 1:0. Перший м'яч Матрі забив у ворота «Парми», а всього забив 6 голів в 34 іграх. Незважаючи на велику кількість проведених ігор, керівництво команди, більше довіряло в атаці Роберту Аквафресці і Жеді, а Матрі регулярно виходив на поле з лави запасних. У сезоні 2008/2009 футболіст провів 31 матч, але тільки в 11 з них він виходив на поле в стартовому складі.

Після того, як клуб покинув Аквафреска, Матрі став гравцем основи команди. У сезоні 2009/2010 він забив 13 голів, ставши найкращим бомбардиром клубу, з яких 7 м'ячів забив підряд, що відповідає рекорду Луїджі Ріви[4][5]. При цьому, Матрі не тільки забивав м'ячі, а й часто асистував партнерам по атаці[6]. Після закінчення сезону зацікавленість щодо Алессандро висловили інші клуби Італії, зокрема «Ювентус» і «Фіорентіна», але керівництво команди не бажало продавати Матрі[7], незважаючи на пропозицію в 14 млн. євро[8].

Узимку 2011 року Матрі зацікавився туринський «Ювентус»[9]. 31 січня, в останній день трансферного вікна, Матрі був орендований туринським клубом за суму у 2,5 млн євро[10][11]. Свій дебютний матч за «стару синьйору» в Серії А він провів у 23-му турі проти «Палермо» і був замінений на 66-й хвилині на Хорхе Мартінеса. У наступному матчі проти свого колишнього клубу, «Кальярі», Матрі зробив «дубль», принісши перемогу своїй команді з рахунком 3:1[12]. При цьому футболіст вирішив не святкувати забиті в грі м'ячі[13].

22 червня 2011 року «Ювентус» оголосив про те, що з гравцем підписаний чотирирічний контракт, а його трансфер викуплений у «Кальярі». Сума операції склала 15,5 млн євро, які виплачуються протягом трьох років[14].

29 серпня 2013 року «Мілан» оголосив, що Матрі приєднується до їх команди в обмін на 11 мільйонів євро. Футболіст отримав номер 9. Перший гол у новій команді забив 27 жовтня у матчі проти «Парми».

А вже 15 січня 2014 року «Фіорентина» офіційно оголосила, що взяла гравця на правах оренди до кінця сезону. Згодом також на умовах оренди захищав кольори «Дженоа» та «Ювентуса».

31 серпня 2015, в останній день літнього трансферного вікна, погодив умови переходу на правах оренди до римського «Лаціо», де провів наступний сезон.

16 серпня 2016 року на правах вільного агента уклав контракт із «Сассуоло». Протягом наступних трьох сезонів відіграв 82 матчі в усіх турнірах, забивши 14 голів. 2 вересня 2019 року на умовах оренди перейшов до «Брешії». Провівши за сезон 8 ігор за цю команду, 6 травня 2020 року оголосив про завершення ігрової кар'єри.

Виступи за збірну ред.

29 березня 2011 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії, вийшовши на заміну у товариській грі проти збірної України. У цьому ж матчі відкрив лік своїм голам у збірній. Загалом провів у формі головної команди країни 7 матчів, останній із яких — влітку 2015 року.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2002/2003   «Мілан» A 1 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 1 0
2003/2004 A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 СІ+СУ+МКК 0+0+0 0 0 0
2004/2005   «Прато» C1 32 5 КІ-C 4 0 36 5
2005/2006   «Лумеццане» C1 32+2[15] 13 КІ+КІ-C 1+0 1 35 14
2006/2007   «Ріміні» B 28 4 КІ 2 1 30 5
2007/2008   «Кальярі» A 34 6 КІ 2 1 36 7
2008/2009 A 29 6 КІ 2 1 31 7
2009/2010 A 38 13 КІ 1 0 39 13
2010 — січень 2011  р. A 22 11 КІ 1 0 23 11
Усього за «Кальярі» 123 36 6 2 129 38
Січень — червень 2011 р.   «Ювентус» A 16 9 КІ 0 0 ЛЄ 16 9
2011/2012 A 31 10 КІ 1 0 32 10
2012/2013 A 22 8 КІ 3 0 ЛЧ 9 2 СІ 1 0 35 10
2013 — січень 2014 р.   «Мілан» A 15 1 КІ 0 0 ЛЧ 3 0 18 1
Усього за «Мілан» 16 1 0 0 3 0 0 0 19 1
Січень — червень 2014 р.   «Фіорентіна» A 15 4 КІ 3 0 ЛЄ 3 1 21 5
2014 — лютий 2015 р.   «Дженоа» A 16 7 КІ 1 0 17 7
Лютий — червень 2015 р.   «Ювентус» A 5 0 КІ 2 2 ЛЧ 2 0 СІ 0 0 9 2
Усього за «Ювентус» 74 27 6 2 11 2 1 0 92 31
2015/2016   «Лаціо» A 19 4 КІ 2 1 ЛЧ+ЛЄ 0+10 0+2 СІ 0 0 31 7
2016/2017   «Сассуоло» A 31 8 КІ 0 0 ЛЄ 6 0 37 8
2017/2018 A 23 3 КІ 2 0 25 3
2018/2019 A 19 2 КІ 1 1 20 3
Усього за «Сассуоло» 73 13 3 1 6 0 82 14
2019/2020   «Брешія» A 8 0 КІ 0 0 - - - - - - 8 0
Усього за кар'єру 438+2 114 28 8 33 5 1 0 502 127

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
29.03.2011 Київ Україна   0 – 2   Італія товариський матч 1   61'
07.06.2011 Льєж Італія   0 – 2   Ірландія товариський матч   46'
11.11.2011 Вроцлав Польща   0 – 2   Італія товариський матч   61'
15.11.2011 Рим Італія   0 – 1   Уругвай товариський матч
29.02.2012 Генуя Італія   0 – 1   США товариський матч   59'
18.11.2014 Генуя Італія   1 – 0   Албанія товариський матч   65'
16.06.2015 Женева Італія   0 – 1   Португалія товариський матч   73'
Усього Матчів 7 Голів 1

Титули і досягнення ред.

«Ювентус»: 2011–12, 2012–13, 2014–15
«Ювентус»: 2012, 2013
«Ювентус»: 2014-15

Джерела ред.

  1. Seconda Squadra 2003/2004. Архів оригіналу за 9 жовтня 2003. Процитовано 9 жовтня 2003.
  2. Milan youngsters tested. Архів оригіналу за 24 жовтня 2010. Процитовано 14 жовтня 2011.
  3. Профиль на transfermarkt.de. Архів оригіналу за 1 листопада 2010. Процитовано 14 жовтня 2011.
  4. La storia del Cagliari archivia il nuovo record: Matri ne fa SETTE, proprio come RIVA. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 14 жовтня 2011.
  5. Низложение лидеров. Архів оригіналу за 22 січня 2010. Процитовано 14 жовтня 2011.
  6. Топ-фонтан. Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 14 жовтня 2011.
  7. Челлино опроверг слухи, что Матри может уйти в «Фиорентину». Архів оригіналу за 31 січня 2010. Процитовано 14 жовтня 2011.
  8. «Кальяри» отказался продать Матри за 14 миллионов евро. Архів оригіналу за 22 травня 2010. Процитовано 14 жовтня 2011.
  9. Челлино: «Ювентусу» нужен Матри, но я его не продам. Архів оригіналу за 5 лютого 2011. Процитовано 14 жовтня 2011.
  10. «Ювентус» подписал Алессандро Матри. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 14 жовтня 2011.
  11. «Ювентус» официально объявил о переходе Матри. Архів оригіналу за 2 лютого 2011. Процитовано 14 жовтня 2011.
  12. «Ювентус» обыграл «Кальяри», Матри сделал дубль. Архів оригіналу за 8 лютого 2011. Процитовано 14 жовтня 2011.
  13. Матри: я поступил правильно, не став праздновать голы[недоступне посилання з лютого 2019]
  14. Матри, Квальярелла, Пепе и Мотта — игроки «Ювентуса». Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 14 жовтня 2011.
  15. Плей-аут.

Посилання ред.