Вікіпедія

Алексіс Ципрас

грецький політик

Але́ксіс Ци́прас (грец. Αλέξης Τσίπρας; нар. 28 липня 1974, Афіни) — грецький політик, Прем'єр-міністр Греції з 21 вересня 2015 року до 8 липня 2019 року та з 26 січня до 20 серпня 2015 року. Виконував обов'язки прем'єр-міністра з 20 до 27 серпня 2015 року. Лідер СІРІЗИ з 2012 до 2023 року.

Алексіс Ципрас
грец. Αλέξης Τσίπρας
Алексіс Ципрас
Алексіс Ципрас
Греція Прем'єр-міністр Греції
21 вересня 2015 — 8 липня 2019
Попередник Васілікі Тану-Христофілу (в. о.)
Наступник Кіріакос Міцотакіс
26 січня 2015 — 20 серпня 2015
Попередник Антоніс Самарас
Наступник Васілікі Тану-Христофілу (в. о.)
Лідер опозиції
8 липня 2019 — 29 червня 2023
Прем'єр-міністр Кіріакос Міцотакіс
Попередник Кіріакос Міцотакіс
20 червня 2012 — 26 січня 2015
Прем'єр-міністр Антоніс Самарас
Попередник Антоніс Самарас
Наступник Антоніс Самарас
Міністр закордонних справ Греції
20 жовтня 2018 — 15 лютого 2019
Прем'єр-міністр він сам
Попередник Нікос Котзіас
Наступник Георгіос Катругалос
Президент СІРІЗИ
17 червня 2012 — 24 вересня 2023‎
Попередник Алекос Алеванос[en]
Наступник Стефанос Касселакіс[en]
Президент Сінаспізмосу
11 лютого 2008 — 10 липня 2013
Попередник Алекос Алеванос
Наступник партію розформовано
Депутат парламенту Греції
Нині на посаді
На посаді з 4 жовтня 2009
Народився 28 липня 1974(1974-07-28)[3][4][5] (49 років)
Афіни, Греція[3]
Відомий як політик, інженер-будівельник
Громадянство Греція Греція
Alma mater Афінський національний технічний університет (2000)
Політична партія СІРІЗА
У шлюбі з Peristera Bazianad
Професія інженер-будівельник, міський планувальник
Релігія атеїст[1][2]
Нагороди
Підпис
 Медіафайли у Вікісховищі

Біографічні відомості ред.

Закінчив середню школу у столичному районі Абелокіпі. Освіту здобув в Афінському технічному університеті, за фахом інженер-будівельник. Навчався в аспірантурі у сфері міського та регіонального планування, працював інженером у будівельній галузі. Зі студентських років брав активну участь у громадському житті та студентському русі радикального коаліційної лівого руху «Сінаспізмос (СІН)».

У 1999 році він був обраний секретарем Союзу молоді СІН. Як секретар Коаліції молоді СІН брав активну участь у процесі формування грецького соціального форуму і протестів міжнародного руху проти неоліберальної глобалізації.

4-та конференція «СІН» у грудні 2004 року обрала Ципраса членом Центрального комітету, а потім секретарем партії. На 5-му Конгресі «СІН» у лютому 2008 р. Алексіс Ципрас обраний головою партії. 6 червня 2010 року Алексіс Ципрас переобраний головою партії, набравши на свою підтримку 785 з 1 038 голосів[6].

У липні 2013 року офіційно обраний президентом СІРІЗИ, здобувши 74,08 % голосів делегатів[7].

Після поразки на парламентських виборах у червні 2023 року подав у відставку з посади голови СІРІЗИ[8].

Прем'єр-міністр Греції ред.

Ліво-радикальна коаліція СІРІЗА на чолі з Ципрасом прийшла до влади на хвилі радикальних гасел про відмову від фінансової допомоги з боку ЄС, від повернення ЄС попередніх кредитів, від економічних та соціальних реформ, на яких наполягав ЄС і за умови проведення яких видавав багатомільярдні кредити. Відтак країна опинилася на межі Grexit'у, а остаточна відмова перерахувати кошти у розмірі 1,54 млрд євро[9] спричинила технічний дефолт.

Втім 14 серпня 2015 року після дебатів Грецький парламент підтримав новий план економічної допомоги Греції кредиторами в обмін на нові реформи й нові суворі заходи економії. Для прийняття рішення вистачило голосів опозиції, яку складали Нова демократія (НД), ПАСОК та «Ріка (To Potami)»[10], це довело, що СІРІЗА втратила більшість. 20 серпня 2015 р. після отримання першого траншу допомоги в розмірі €86 млрд Алексіс Ципрас подав у відставку.

На нових дострокових парламентських виборах 20 вересня 2015 року[11] знову перемогла СІРІЗА, набравши 35,46 % (випередивши НД із 28,10 % голосами виборців)[12]. Нову коаліцію в парламенті сформували СІРІЗА та Незалежні греки 23 вересня 2015 року.

Цікаві факти ред.

Примітки ред.

  1. ↑ The company he keeps. The Economist. 04-10-2014. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 01-02-2015.
  2. ↑ Ο Αλέξης Τσίπρας, πρόεδρος του ΣΥΡΙΖΑ μιλάει από τη Μουτσούνα για τη πρώτη του επαφή με τη Νάξο, αναφέρεται στα θετικά και τα αρνητικά του νησιού που τον φιλοξενεί από το 2000 και σχολιάζει τα του ποδοσφαίρου, το «μαζί τα φάγαμε» τη στιγμή που ο Γιάννης Πρωτονοτάριος μας περιγράφει τον φοιτητή Τσίπρα. Κυκλαδική. 19-07-2011. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 01-02-2014. Η σχέση μου με την Εκκλησία είναι πολύ καλή και θα έλεγα ότι στηρίζεται στην ντομπροσύνη, εάν μπορώ να χρησιμοποιήσω αυτή τη λέξη. Είμαι άθεος και δεν πιστεύω, αλλά αυτό δεν σημαίνει ότι δεν σέβομαι τη θρησκεία
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #138054738 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ Munzinger Personen
  6. ↑ Tsipras re-elected
  7. ↑ Με 74,08% εξελέγη πρόεδρος του ενιαίου ΣΥΡΙΖΑ ο Αλέξης Τσίπρας. in.gr (грецькою) . 14 липня 2013. Процитовано 1 липня 2023.
  8. ↑ Експрем'єр Греції залишив пост голови опозиційної партії СІРІЗА після поразки на виборах. Європейська правда (українською) . 28 червня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  9. ↑ Греция допустила дефолт. Lenta.ru. 1 июля 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  10. ↑ Парламент Греции одобрил программу реформ. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 травня 2022.
  11. ↑ Президент Греции назначил выборы на 20 сентября. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 4 лютого 2016.
  12. ↑ Parliamentary Elections September 2015. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 4 лютого 2016.
  13. ↑ Греція шле суперечливі сигнали про санкції проти Росії [Архівовано 1 лютого 2015 у Wayback Machine.] — Голос Америки, 29.01.2015
  14. ↑ Глава Єврокомісії пожартував над угорським та грецьким прем'єрами. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 22 вересня 2015.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алексіс_Ципрас&oldid=40607679