Вікіпедія

Алексєєнко Сергій Андрійович

радянський фізик та інженер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алексєєнко.

Алексєєнко Сергій Андрійович (1929, Зіньків Полтавської області) — інженер, кандидат фізико-математичних наук, учасник ядерних випробувань в СРСР, сподвижник С. Корольова[1], публіцист.

Алексєєнко Сергій Андрійович
Народився 1929
Зіньків, Полтавська область
Діяльність інженер, фізик
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук
Військове звання полковник

Народився в місті Зінькові на Полтавщині. Підлітком в роки війни працював на військовому заводу в Ташкенті. В 1953 році закінчив Воєнно-інженерну академію. Розпочинав трудову діяльність як майстер і виконроб.

Копія наказу про нагородження

Заслужений будівельник Російської Федерації, Почесний будівельник космодромів Байконур і Плесецьк. Почесний член Військового наукового центрального товариства (м. Москва). Член Федерації космонавтики Росії. Учасник наземних випробувань ядерної зброї на «Полі» — Семипалатинському ядерному полігоні. Учасник створення ракетно-ядерного щита Вітчизни (1953—1985).

Полковник у відставці.

Наукова діяльність ред.

Розробив альтернативну фізичну теорію — «фантову фізику». Один із авторів електроімпульсної технології руйнування твердих тіл, численних публікацій із проблем еволюції природи та Землі. Перший президент Міжнародної Академії Енергетичних інверсій імені академіка П. К. Ощепкова[2].

 
Копія вітального листа від матерів С. Корольова та Ю. Гагаріна

Публіцистична діяльність ред.

Популяризує ідеї езотерики[3], панславізму[4] та теорії змов[5].

Праці ред.

  • Алексеенко, С. …До яблоневых садов. Рассказ о главном конструкторе С. П. Королеве // Красная звезда. — 1986. — 29 марта.
  • Алекссенко, С. Взгляд из котлована на строительство первого космического старта [Архівовано 22 березня 2018 у Wayback Machine.] // «Техника-молодежи», 1991, № 4, с. 30-36.
  • Алексеенко, С. Бесконечность цивилизации землян [Текст]: будущее планеты Земля: Расчет плотности небес. тел / С. А. Алексеенко ; Науч.- техн. центр «Энергоинверсор». Обществ. ин-т энерг. инверсии. — Москва: [б. и.], 1992. — 44 с. : ил., табл.
  • Алексеенко, С. «Фантафиз» (1951 г.). Теория фантовой физики. Будущее планеты Земля [Текст] / С. А. Алексеенко, чл. Федер. Космонавтики России; Науч.-техн. центр «Энергоинверсор». Обществ. ин-т им. акад. П. К. Ощепкова. — 2-е изд. — Москва: ОИЭНИН, 1998. — 104 с. : ил.
  • Алексеенко, С. Байконур. Плесецк. Семипалатинск [Текст]: королев, Ощепков, Глушко и др.: Факты без мифов / С. А. Алексеенко ; Науч.-техн. центр «Энергоинверсор», Обществ. ин-т им. П. К. Ощепкова. — Москва: [б. и.], 1998. — 151 с., включ. обл.
  • Алексеенко, С. Байконур: стройка века / С. А. Алексеенко. — 2-е изд. — Москва: [б. и.], 2000. — 82 с., включ. обл. : ил. — (40 лет космической эры).

Примітки ред.

  1. ↑ Ячменникова Н. Тайны Байконура // Российская газета. — 2005. — 2 июня. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
  2. ↑ Алексеенко С. Кто изобрел радиолокацию?
  3. ↑ Алексеенко С. Теория и практика // Духовная Россия и Интернет. — М.: URSS [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.] ISBN 978-5-9710-0236-9
  4. ↑ Алексеенко С. Славянский исход… // Свет: природа и человек. — 2004. — № 3. — С. 65-67.
  5. ↑ Алексеенко С. Лунная гонка: кто же выиграл? // Чудеса и приключения. — 2001. — № 1. — С. 32-34. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 22 березня 2018.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алексєєнко_Сергій_Андрійович&oldid=35855138