Алексанич Олег Іванович
Оле́г Іва́нович Алекса́нич (нар. 29 травня 1993 — 29 серпня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Алексанич Олег Іванович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
29 травня 1993 Широківський район, Дніпропетровська область, Україна | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (21 рік) Старобешівський район, Донецька область, Україна | |
| Поховання | Запоріжжя | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Танкові війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Короткий життєпис ред.
Народився 1993 року в селі Вишневе (Широківський район, Дніпропетровська область). Виростав з молодшим братом.
З початком захоплення Криму російськими військами пішов на контрактну службу. Командир бойової машини — командир відділення, 17-та окрема танкова бригада.
Зник безвісти після обстрілу під час прориву з оточення під Іловайськом на дорозі поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район). 2 вересня тіло Олега разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу.
Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих на Кушугумському цвинтарі, визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову. Однак, на думку батьків, експертиза з ідентифікації не є вичерпною, тому вони не вважають, що загиблий — їх син.
Залишилися батьки та молодший брат Олександр, який також уклав контракт на військову службу та воював у зоні бойових дій.
31 січня 2019 року перепохований в селі Широка Дача (Широківський район, Дніпропетровська область).
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений
- 27 серпня 2020 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 18
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України № 360/2020. Архів оригіналу за 30 серпня 2020. Процитовано 31 серпня 2020.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
Джерела ред.
- Алексанич Олег Іванович [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |