Александра Ангальтська

Александра Тереза Марія Ангальтська (нім. Alexandra Therese Marie von Anhalt, 4 лютого 1868 — 26 серпня 1958) — принцеса Ангальтська з дому Асканіїв, донька герцога Ангальту Фрідріха I та саксен-альтенбурзької принцеси Антуанетти, дружина титулярного герцога Шварцбурга-Рудольштадта та Швацбурга-Зондерсгаузена Зіццо.

Александра Ангальтська
нім. Alexandra von Anhalt
Світлина принцеси Александри
Ім'я при народженні Александра Тереза Марія
Псевдо Александра Шварцбурзька
Народилася 4 квітня 1868(1868-04-04)[1]
Дессау, Landkreis Dessaud, Ангальт
Померла 26 серпня 1958(1958-08-26)[1] (90 років)
Шветцинген, Mannheimd, Баден-Вюртемберг, ФРН
Поховання Шветцинген
Країна  Німеччина
Національність німкеня
Діяльність аристократка
Знання мов німецька
Титул спадкоємна принцеса Шварцбурга-Рудольштадта
Термін 18971918
Конфесія лютеранство
Рід Асканії, Шварцбурги
Батько Фрідріх I
Мати Антуанетта Саксен-Альтенбурзька
Брати, сестри Єлизавета Ангальт-Дессау, Едуард (герцог Ангальтський), Аріберт Ангальтський, Фрідріх II (герцог Ангальтський) і Leopold, Hereditary Prince of Anhaltd
У шлюбі з Ґюнтер Зіццо шварцбург-Рудольштадт
Діти Марія Антуанетта, Ірена, Фрідріх Ґюнтер

Біографія ред.

Александра народилась 4 лютого 1868 року в Дессау. Вона була шостою дитиною та другою донькою в родині спадкоємного принца Ангальту Фрідріха та його дружини Антуанетти Саксен-Альтенбурзької. Мала старших братів Леопольда, Фрідріха, Едуарда й Аріберта й сестру Єлизавету. Країною в цей час правив їхній дід Леопольд IV.

Мешкало сімейство у Палаці спадкоємного принца в Дессау. Літні місяці проводили у палаці Верліц. У 1871 році батько Александри став правлячим герцогом. У 1874 році родина переїхала до міського палацу Дессау. [2]

Наприкінці 1880-х років існували чутки про заручини Александри та герцога Кларенса, хоча молоді люди ніколи не зустрічалися.[3]

 
Маєток в Гросгартау

У віці 28 років принцеса взяла шлюб із 37-річним спадкоємним принцом Шварцбурга-Рудольштадта Зіццо. Наречений був молодшим сином князя Шварцбурга-Рудольштадта Фрідріха Ґюнтера та його морганатичної дружини Єлени фон Рейна і до квітня 1896 року носив титул принца Лотенберзького. Втім, на момент весілля він вже став повноправним членом дому Шварцбургів і першим у лінії наслідування трону після свого брата Ґюнтера Віктора. Вінчання відбулося 25 січня 1897 в Дессау. Після медового місяця молодята оселилися в Гросгартау, де принц мав маєток, успадкований від батька. Урочистий в'їзд до володінь відбувся 22 березня 1897. Наступного року навколо садиби був розбитий парк в стилі бароко.[4] У пари з'явилося троє дітей:

  • Марія Антуанетта (1898—1984) — дружина графа Фрідріха Магнуса цу Сольм-Вильденфельського, мала п'ятеро дітей;
  • Ірена (1899—1939) — одружена не була, дітей не мала;
  • Фрідріх Ґюнтер (1901—1971) — титулярний герцог Шварцбурга-Рудольштадта та Шварцбурга-Зондерсгаузена у 1926—1971 роках, був нетривалий час одруженим із принцесою Софією Саксен-Веймар-Ейзенахською, мав всиновлену дитину.

У 1909 році Зіццо став також спадкоємним принцом князівства Шварцбург-Зондерсгаузен, яке вступило в особисту унію із Шварцбургом-Рудольштадтом. Втім, відносини принца із правлячим братом погіршилися. Через свою відкритість та доступність Зіццо був більш популярним серед народу.[5] У листопаді 1918 року монархія у німецьких князівствах була скасована. Колишньому правителю Швацбурга була призначена довічна рента в 150 тисяч марок на рік і права користування замком Шварцбург, мисливським замком Ратсфельд і деякими приміщеннями в замку Хайдексбург. Зіццо успадкував права на все це у квітні 1925 року, однак помер менш ніж за рік.

Александра пережила чоловіка більш, ніж на 30 років. Пішла з життя 26 серпня 1958 року у Шветцингені. Була похована у могилі родини фон Рейна у Шветцингені.[6]

Генеалогія ред.

Фрідріх Ангальт-Дессау
 
 
Амалія Гессен-Гомбурзька
 
 
Людвіг Карл Прусський
 
 
Фредеріка Мекленбург-Стреліцька
 
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
 
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
 
 
Карл Гогенцоллерн-Зігмаринен
 
 
Марія Антуанетта Мюрат
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд IV
 
 
 
 
 
 
Фредеріка Вільгельміна Пруська
 
 
 
 
 
 
Едуард Саксен-Альтенбурзький
 
 
 
 
 
 
Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Антуанетта Саксен-Альтенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александра
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. Мекленбург-Штреліц. Велика герцогиня Єлизавета [1] [Архівовано 22 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Стаття у «The West Coast Times» від 5 січня 1887 року [2] [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Стаття у «Sächsische Zeitung» від 2 вересня 2003 року [3] [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. Зіццо Шварцбурзький [4] [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. Ангальт-Дессау [5] [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання ред.