Алегрет

Алегре́т (окс. Alegret) — гасконський трубадур, один з найбільш ранніх ліричних сатириків, що писали окситанською мовою, (творча діяльність припадає на другу половину XII століття або близько 1145 року).

Алегрет
фр. Alegret
Країна	Франція
Діяльність	трубадури, композитор

Біографія

Сучасник і, можливо, учень Маркабрюна. Як і Маркабрюн, писав в «темному стилі». До нашого часу дійшло лише два твори Алегрета: пісня любовного змісту й сірвента, які прославляють Альфонса VII Кастильського. Цей трубадур вплинув на поезію Бернарда де Вентадорна та Раймбаута д'Ауренгі (Оранського). Стилістично ж до Алегрета найбільш близький Пейре д'Овернь. Алегрет — один з перших трубадурів, який в описі куртуазній любові використовував поняття з феодального юридичного побуту.

Література

• Gaunt, Simon, and Kay, Sarah. «Appendix I: Major Troubadours» (pp. 279—291). The Troubadours: An Introduction. Simon Gaunt and Sarah Kay, edd. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. ISBN 0-521-57473-0.
• Gaunt, Simon B. «Did Marcabru Know the Tristan Legend?». Medium aevum, 55 (1986) pp. 108—113.
• Gaunt, Simon B. «Marginal men, Marcabru and orthodoxy: the early troubadours and adultery». Medium aevum, 59 (1990) pp. 55–72.
• Léglu, Catherine. «Moral and satirical poetry». The Troubadours: An Introduction. Simon Gaunt and Sarah Kay, edd. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. ISBN 0-521-57473-0.
• Paterson, Linda M. The World of the Troubadours: Medieval Occitan Society, c. 1100–c. 1300. Cambridge: Cambridge University Press, 1993. ISBN 0-521-55832-8.
• Van Vleck, Amelia E. Memory and Re-Creation in Troubadour Lyric. [Архівовано 4 грудня 2007 у Wayback Machine.] Berkeley: University of California Press, 1991.
• Алегрет / / Прекрасная дама. Из средневековой лирики. -М.: 1984, с.с. 30-31.