Акуліч Михайло Васильович

Михайло Акуліч; Акуліч Михайло Васильович
	Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	20 березня 1992; м. Кривий Ріг,Дніпропетровська область, Україна
Смерть	28 листопада 2022 (30 років); с. Діброва (Сєвєродонецький район),Луганська область, Україна; (загинув в ході бойових дій)
Громадянство	Україна
Національність	українець
Псевдо	"Модний"
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	125 ОБрТрО
Війни / битви	Російсько-українська війна / Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Миха́йло Васи́льович Аку́ліч (20 березня 1992 — 28 листопада 2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну, Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно). Позивний «Модний».

Життєпис ред.

Акуліч Михайло народився 20 березня 1992 року в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна.

В 1999 році пішов у перший клас середньої школи № 5 м. Кривий Ріг. Хлопець мав здібності до математики, тому в середню школу він пішов в Криворізьку гімназію № 103 в клас з математичним напрямком навчання. В 2012 році закінчив шкільну освіту в гімназії № 30 і того ж року вступив до Криворізький коледж при Національному авіаційному університеті за спеціальністю «Електро радіо техніка повітряних суден».

З квітня 2015 року проходив строкову службу в ЗСУ. Після звільнення у запас з кінця 2016 року працював помічником машиніста тепловоза з вивезення гірської маси з карсту криворізького підприємства «АрселорМіттал».

З початком Михайло перебував на заробітках в Польщі, утім почувши про російське повномасштабне вторгнення негайно повернувся до України, де одразу пішов у центр комплектування^[1]. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді командира стрілецького відділення.

Вірний військовій присязі, загинув 28 листопада 2022 року при виконанні службового обов'язку по захисту Батьківщини в районі н.п. Діброва, Сєвєродонецький район, Луганська область.

У Михайла залишились дружина і син, а також сестра, мати та батько, який наразі служить в служить у 17-й окремій танковій Криворізькій бригаді імені Костянтина Пестушка.

Похований на Центральному кладовищі у секторі почесних поховань, м. Кривий Ріг.

Нагороди ред.

В червні 2023 року відповідно до указу президента України № 313/2023^[2] Акуліча Михайла Васильовича за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» ІІІ ступеня

Примітки ред.

↑ Кривий Ріг простився з Михайлом Акулічем, котрий віддав життя за незалежність України. Перший міський (ua) . Процитовано 22 січня 2024.
↑ Зеленський, Володимир (2 червня 2023). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №313/2023 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua (українською) . Процитовано 22 січня 2024.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кривий Ріг простився з Михайлом Акулічем, котрий віддав життя за незалежність України. Перший міський (ua) . Процитовано 22 січня 2024.

[2] Зеленський, Володимир (2 червня 2023). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №313/2023 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua (українською) . Процитовано 22 січня 2024.

[1]

[2]