Аксай-Чин (кит. трад. 阿克賽欽, спр. 阿克赛钦, піньїнь Ākèsàiqīn, уйг. ак сай‎, гінді अकसाई चिन, урду اکسائی چن‎) — регіон, розташованих на кордоні Китаю, Пакистану та Індії. Має площу 42 685 км ² (близько 20% всієї території штату Джамму й Кашмір)[1]. Територія управляється Китаєм, але оскаржується Індією. Аксай Чин є однією з двох провідних територіальних суперечок між Індією і Китаєм, друга спірна територія — штат Аруначал-Прадеш.

Аксай-Чин
Зображення
Країна  КНР
Адміністративна одиниця Хотан
Нгарі
Ладакх
На територію претендує Індія
Геодані Data:China/Aksai Chin.map
Площа 37 245 км²
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Аксай-Чин у Вікісховищі

Координати: 35° пн. ш. 79° сх. д. / 35° пн. ш. 79° сх. д. / 35; 79

Мапа Кашміру. Зеленим зазначені терени, зайняті Пакистаном. Темно-коричневим — під контролем Індії Джамму і Кашмір, білим — Аксай Чин, зайняті Китаєм

Аксай Чин (дослівно перекладається з уйгурської: Ак — білий, Сай — струмок. Чин — пасмо) є велика високогірна соляна пустеля, яка розташована на висоті до 5 тис. м. Географічно є частиною Тибетського плато. Місцевих мешканців в районі практично немає, як і постійних поселень. Опадів випадає мало, оскільки навколишні гори перешкоджають руху повітряних мас, утворюючи дощовий сутінок.

Історично Аксай Чин був частиною гімалайського королівства Ладакх місцевої династії Намгьял до 19 сторіччя коли був анексований народом догра і туземним князівством Кашмір у 19 столітті. Після увійшов до складу Британської Індії — 24 березня 1914.

Стратегічне значення ред.

 
Історичні пропозиції облаштування кордонів

Одна з головних причин початку Китайсько-Індійської війни 1962 року було виявлення Китайського Національного шосе 219 Індією, яке Китай побудував через Аксай Чин, через спірні згідно з лінією Макмагона не визнанні Китаєм, території. Китайське національне шосе 219, що з'єднує Тибетський автономний район і Сіньцзян, проходить через крихітний пост Tianshuihai (4,850 м над р. м.) в Аксай Чин, який має стратегічну важливість для Китаю. Більша частина дороги розташована вище 4 тис. м. Попри те що цей регіон практично непридатний для життя і не має ресурсів, саме через це шосе він важливий для Китаю. Будівництво дороги розпочалося в 1951, і завершено у 1957. Ця дорога є лише однією з причин китайсько-індійської війни.

Модель ландшафту з Google Earth ред.

У червні 2006, на супутниковому знімку Google Earth виявили[2] модель ландшафту східної частини Аксай Чину і прилеглих районів Тибету в масштабі 500:1, побудовану за 35 км на південний захід від міста Їньчуань, столиці Нінся-Хуейського автономного району. Координати моделі: 38°16′ пн. ш. 105°57′ сх. д. / 38.267° пн. ш. 105.950° сх. д. / 38.267; 105.950

Візуальне порівняння з ландшафтом Аксай Чину виявляє відмінну подібність[3]. Модель розміром 900 м × 700 м була оточена допоміжними будівлями, вантажівками і спостережними постами. Оскільки моделювання ландшафту використовується для військових навчань, з'явилися різні версії щодо призначення даного об'єкта:

  • тренувальний полігон для безпілотних літальних апаратів для відпрацювання траєкторій бомбометання і схем розсіювання
  • модель для вивчення схем розсіювання хімічної або біологічної зброї
  • танковий полігон
  • модель для моделювання водозбірних басейнів, побудована з метою кліматологічних досліджень.

За твердженням місцевої влади модель є танкових полігоном, який був побудований у 1998-99 роках[4].

Примітки ред.

  1. Aksai Chin: China's disputed slice of Kashmir. CNN.com. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 6 серпня 2008.
  2. Google Earth Community posting [Архівовано 31 грудня 2008 у Wayback Machine.], 29 June, 2006
  3. Google Earth Community posting [Архівовано 8 грудня 2008 у Wayback Machine.], 10 April 2007
  4. Chinese X-file not so mysterious after all [Архівовано 13 січня 2009 у Wayback Machine.], 23 July, 2006

Посилання ред.