А́йнтопф (нім. Eintopf — букв. «один горщик», обід з одної страви) — страва німецької кухні, що заміняє собою першу і другу страву. У цій страві варяться в одній ємності практично всі продукти, які є під рукою.

Айнтопф
Айнтопф з яловичини з овочами
Походження Німецька кухня, Бельгійська кухня
Необхідні компоненти м'ясо, овочі

{{{Текст}}}

Дж. Міллер. Їжа й еволюція. Історія Homo Sapiens в тарілці[1]

Айнтопф — це густий суп, який вариться на воді або бульйоні. Інгредієнтами можуть бути: овочі — картопля, морква, бруква, а також різні види капусти (білокачанна, цвітна, брюссельська, броколі) тощо; бобові — горох, сочевиця, квасоля, стручки зеленої квасолі тощо; крупи, хліб, макаронні вироби (шпецле в «гайсбургському марші»), м'ясо, копченості (наприклад, касселер, сосиски) або інші м'ясні продукти (нирки, гусячі стегенця та ін.). Айнтопф готують навіть з рибою або сардельками. Відмінно вписуються в суп гриби і зелень, а також макаронні вироби і сухарики.

Вважається, що цей наваристий суп має селянське походження. Айнтопф був створений із метою смачно й ситно нагодувати всю сім'ю однією стравою.

Традиційно айнтопф готують не тільки в Німеччині, а й у Бельгії, Іспанії та Франції, Угорщині. У бельгійський айнтопф часто додають світле пиво.

У гітлерівській Німеччині в пропагандистських цілях був затверджений офіційний рецепт айнтопфа, що став, за словами автора праці про мову Третього Рейху Віктора Клемперера, одною стравою для всіх, народною спільністю в галузі самого повсякденного і необхідного:

Айнтопф — всі ми їмо тільки те, що скромно зварено в одному горщику, всі ми їмо з одного і того ж горщика…[2]

З 1 жовтня 1933 року в Німеччині була оголошена щомісячна пропагандистська акція «Недільний айнтопф»: німецький народ в одну з неділь місяця повинен був проявляти солідарність і готувати на обід тільки айнтопф. Місцеві партійні працівники НСДАП обходили будинки й збирали внески на користь «Зимової допомоги» в розмірі 50 пфенігів, які, як вважають в керівництві становить різницю у витратах між звичайним недільним обідом і айнтопфом. У фільмі М. І. Ромма «Звичайний фашизм» айнтопф згаданий під назвою «спільний суп» як один зі звичаїв, якими нацисти згуртовували націю.

Айнтопф не втратила свого загальнонаціонального значення і в сучасній Німеччині. Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель в червні 2004 року в своїй промові перед робітницями сільського господарства в Гессені підкреслила значення таких старих добрих речей, як приготування картоплі або айнтопфа в епоху поширення глобалізації та комп'ютеризації[3].

Під час передвиборчої кампанії 2009 року Ангела Меркель на каналі RTL повідомила, що вміє готувати картопляний суп і любить справжній айнтопф[4][5].

Примітки ред.

  1. Дж. Миллер. Німецька кухня // Їжа й еволюція. Історія Homo Sapiens в тарілці / Пер. Н. Савіна. — АСТ, 2020. — ISBN 978-5-17-118727-9.
  2. В. Клемперер. LTI. Мова Третього рейху. Нотатки філолога / Пер. А. Б. Григор'єва. — М. : Прогрес-Традиція, 1998. — С. 311. — ISBN 5-89493-016-2.
  3. Peter Köhler. Die besten Zitate der Politiker: Mehr als 1.000 prägnante Sprüche [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
  4. Der Spiegel: Класичний картопляний суп [Архівовано 9 лютого 2022 у Wayback Machine.](нім.)
  5. Die Welt: Все, що ви хотіли знати про картопляний суп [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.](нім.)