«Аза́ровщина» — ідеологія та принципи роботи, які сповідували колишній Прем'єр-міністр України Микола Азаров і його соратники, перебуваючи на різних владних посадах в Україні.

28.11.2000 року голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Олександр Турчинов на пленарному засіданні сесії Верховної Ради України зазначив:

Аналіз карних дій ДПА з усією відповідальністю дає підстави стверджувати: сьогодні Державна податкова адміністрація перетворилася на безконтрольний і безкарний інструмент боротьби з тими, хто має альтернативну щодо офіційної точку зору на явища і процеси, що відбуваються в країні. Іншими словами, сьогодні в Україні активно формується азаровщина — жорстка адміністративно-силова каральна система, що може стати тотальним механізмом знищення політичного плюралізму. І саме сьогодні відпрацьовується методика, що дає можливість відновити повний псевдодержавний контроль над усіма сферами суспільного життя, реанімувати основи тоталітарного управління в країні» [1].

Пізніше в пресі та офіційних прес-релізах термін азаровщина став часто вживатися як характеристика економічної та соціальної політики уряду Віктора Януковича в цілому[2][3].

У січні 2004 року Інна Богословська зробила заяву, у якій, зокрема, зазначено:

Потворна система призводить до постійних інституційних помилок і не дозволяє виробляти необхідну стратегію і тактику. Потворна система породжує потворні явища, до яких відноситься, зокрема, і азаровщина[4].

Конкретно термін утворено від прізвища Азарова, який від листопада 2002 року до лютого 2005 року працював Першим віце-прем'єр-міністром України, міністром фінансів України.

Заяву було зроблено у зв'язку з тим, що 19 січня 2004 року Інна Богословська подала заяву про відставку з поста голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва. На її думку, змінити що-небудь у нинішньому стані речей на рівні окремо взятого державного комітету неможливо. Особливо в заяві Богословської наголошено на категоричній незгоді з «ідеологією та принципами роботи, які сповідує перший віце-прем'єр Азаров» [5].

Наприкінці січня 2004 року в інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня» Богословська пояснила, чому вона вжила термін азаровщина, а не януковщина (Віктор Янукович тоді був Прем'єр-міністром України):

Я пішла з роботи в економічному блоці уряду, за діяльність якого відповідає конкретно Азаров. Термін азаровщина з'явився від мого відчуття ситуації. Феномен не в одній персоні, а в тому, що в нас існує абсолютно хвора, прогнила адміністративна система, яка за своєю структурою, функціями, компетенцією не відповідає завданням сучасної держави» [6].

18 січня 2011 опублікована заява БЮТ «Символом „компетентності“ Азарова стали гори гречки по 25 гривень за кіло, — заява», в якій є текст:

... про азаровщину, як сплав некомпетентності та корупції, вже навіть написано цілу статтю у «Вікіпедії»[7].

Примітки ред.

  1. Стенограма 36-го засідання Верховної Ради України, 28 листопада 2000 року. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 2 грудня 2010.
  2. «Азаровщина — це повне нехтування законом…». Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 2 грудня 2010.
  3. Стенограмма онлайн-конференции Василия Рогового. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2010.
  4. Яхно Олена. Повернення «динозавра» // День. — 2010. — 11 березня.
  5. Коротко // День. — 2004. — 20 січня.
  6. Інна Богословська: «Ніхто не знає, як поводитимуться ситі українці» // Дзеркало тижня. — 2004. — № 3.
  7. byut.com.ua «Символом «компетентності» Азарова стали гори гречки по 25 гривень за кіло, — заява».