Ажен (регбійний клуб)

Спортінг Юньон Ажен Ло-і-Гаронна
фр. *Sporting union Agen Lot-et-Garonne*
Повна назва	Sporting union Agen Lot-et-Garonne
Коротка назва	Ажен
Засновано	1908
Населений пункт	Ажен, Франція
Стадіон	Арманді
Вміщує	14 000
Президент	Ален Тінго
Ліга	Топ 14
2015—2016	13
Домашня	Виїзна

Спортінг Юньон Ажен Ло-і-Гаронна (фр. Sporting union Agen Lot-et-Garonne), або просто Ажен — французький регбійний клуб, який виступає у вищій лізі національного чемпіонату (Топ 14). Команда базується в місті Ажен (департамент Ло і Гаронна). Домашні матчі команда проводить на арені Арманді, що вміщає 14 тисяч глядачів. Заснований в 1908 році колектив вийшов в Топ 14 за підсумками сезону 2009/2010, коли то команда стала переможцем Другого дивізіону (Про Д2). Ажен також виступає у другому за значимістю європейському турнірі — Європейському кубку з регбі. Традиційні кольори клубу — синій і білий, однак під час тривання міжнародних матчів сезону 2006/2007 команда використовувала оранжеву форму.

Історія ред.

Клуб було засновано в 1908 році. Команда вперше стала учасником фіналу чемпіонату Франції у 1930 році. Тоді синьо-білі зустрілися з Кіяном і виграли з рахунком 4:0. У наступні роки команда стала переможцем турніру Шаленж Ів дю Мануар (1932) і його фіналістом у 1933. Перша удача наступного десятиліття випала на 1943 рік: Ажен завоював кубок Франції, обігравши в фіналі Бордо-Бегль (11:4). У тому ж році команда вийшла у фінал чемпіонату, проте зробити дубль регбісти не зуміли (поразка від Авірон Байонне, 0:3). У 1945 році клуб все ж таки став чемпіоном, в вирішальному матчі гравці Ажена переграли суперників з Лурду (7:3). Крім того, колектив знову виграв кубок Франції, підсумкова перемога була здобута над Монтферрадом (14:13). На 1940-ті роки припав ще один фінал чемпіонату, в якому Ажен програв Тулузі з рахунком 3:10.

Протягом наступних десяти років клуб не завоював жоден титул, зате 60-ті роки принесли в колекцію Ажена нові трофеї. У 1962 році команда стала триразовим чемпіоном країни завдяки перемозі над Безьє Еро в фіналі сезону (14:11). Через рік регбісти виграли Шаленж, розгромивши Брів (11:0). У 60-х Ажен виграв щит Бреннуса — головний приз чемпіонату Франції ще двічі: в 1965 (перемога над Брів) і 1966 (Дакс) роках.

Нова декада в історії клубу вийшла не досить вдалою. Клуб програв у фіналі Шаленж: опоненти з Тулона переграли синьо-білих з невеликою різницею — 22:25. Аналогічний результат спіткав Ажен і в фіналі Шаленж у 1975 році, коли клуб програв Безьє Еро з рахунком 12:16. Проте, Ажен зумів взяти реванш, перемігши команду Безьє в підсумковому матчі чемпіонату Франції 1976 року (13:10). Таким чином, команда взяла перший за десять років титул найкращої команди країни.

Головні успіхи клубу припали переважно на 80-ті роки. У 1982 році, перевершивши в фіналі Авірон Байонне (18:9), команда здобула титул національних чемпіонів. В наступному сезоні Ажен значно обіграв Тулон в матчі за титул переможця Шаленж (29:7). У 1984 році колектив знову вийшов у фінал чемпіонату країни, в якому, втім, поступився команді Безьє Еро. Настільки ж невдалим виявився фінал 1986 року, Ажен програв матч проти Тулузи. Чергова срібна медаль дісталася регбістам у 1987 році (Шаленж), коли вони поступилися Греноблі. Нарешті, в 1988 році Ажен виграв чемпіонат — вирішальна зустріч з Тарб завершилася перемогою з рахунком 9:3.

Надалі результативність команди дещо спала. У фіналі чемпіонату 1990 Ажен програв зустріч з Рейсінг (12:22). У 1992 році команда виграла останній на даний момент Шаленж Ів дю Мануар (перемога у фіналі над Нарбонн, 23:18). 1998 рік ознаменувався першим виходом у фінал єврокубка: Ажен став учасником фіналу Європейського кубку з регбі. Протистояння двох французьких клубів: Ажена та Коломьє завершилося розгромною перемогою суперника (5:43). 8 червня 2002 клуб зустрівся з Біарріц Олімпік в фіналі чемпіонату і програв.

Один з найкращих гравців клубу в останні роки є фіджийський вінгер Рупені Каукаунібука. Команда повернулась в елітний дивізіон в 2010 році здебільшого завдяки його висококласній грі. Однак у вересні 2010 року його було виключено з команди. Згодом Каукаунібука з'явився в складі Тулузи.

Досягнення ред.

Топ 14

Чемпіон: 1930, 1945, 1962, 1965, 1966, 1976, 1982, 1988
Фіналіст: 1943, 1947, 1984, 1986, 1990, 2002

Шаленж Ів дю Мануар

Переможець: 1932, 1963, 1983, 1992
Фіналіст: 1933, 1970, 1975, 1987

Кубок Франції

Переможець: 1943, 1945

Європейський кубок з регбі

Фіналіст: 1998

Шаленж Арман Вакеран

Переможець: 1999

Про Д2

Переможець: 2010

Фінальні матчі ред.

Топ 14 ред.

Дата	Чемпіон	Фіналіст	Результат	Стадіон	Вболівальники

18 травня 1930	Ажен	Кіян	4:0	Парк Лескюр, Бордо	28 000
21 березня 1943	Авірон Байонне	Ажен	3:0	Парк де Пренс, Париж	28 000
7 квітня 1945	Ажен	Лурд	7:3	Парк де Пренс, Париж	30 000
13 квітня 1947	Тулуза	Ажен	10:3	Стад де Пон Жюмо, Тулуза	25 000
27 травня 1962	Ажен	Безьє Еро	14:11	Муніципальний стадіон, Тулуза	37 705
23 травня 1965	Ажен	Брів	15:8	Жерлан, Ліон	28 758
22 травня 1966	Ажен	Дакс	9:8	Муніципальний стадіон, Тулуза	28 803
23 травня 1976	Ажен	Безьє Еро	13:10	Парк де Пренс, Париж	40 300
29 травня 1982	Ажен	Авірон Байонне	18:9	Парк де Пренс, Париж	41 165
26 травня 1984	Безьє Еро	Ажен	21:21	Парк де Пренс, Париж	44 076
24 травня 1986	Тулуза	Ажен	16:6	Парк де Пренс, Париж	45 145
28 травня 1988	Ажен	Тарб	9:3	Парк де Пренс, Париж	48 000
26 травня 1990	Рейсінг	Ажен	22:12	Парк де Пренс, Париж	45 069
8 червня 2002	Біарріц Олімпік	Ажен	25:22	Стад де Франс, Сен-Дені	78 457

Шаленж Ів дю Мануар ред.

Рік	Переможець	Результат	Фіналіст

1932	Ажен		Ліон
1933	Ліон		Ажен
1963	Ажен	11:0	Брів Коррез
1970	Тулон	25:22	Ажен
1975	Безьє Еро	16:12	Ажен
1983	Ажен	29:7	Тулон
1987	Гренобль	26:7	Ажен
1992	Ажен	23:18	Нарбонн

Кубок Франції ред.

Рік	Переможець	Результат	Фіналіст

1943	Ажен	11:4	Стад Бордле
1945	Ажен	14:13	АС Монтферрад

Європейський щит ред.

Рік	Переможець	Результат	Фіналіст	Стадіон	Вболівальники

1998	Коломьє	43:5	Ажен	Стад де Септ-Дені, Тулуза	12 500

Про Д2 плей-офф ред.

Рік	Переможець	Результат	Фіналіст	Стадіон	Вболівальники

2014	Стад Рошель	31:22	Ажен	Шабан-Дельмас, Бордо	33 262
2015	Ажен	16:15	Стад Монтуа	Ернест-Валлон, Тулуза

Сезон 2016—2017 Про Д2^[1] ред.

2016–2017 Про Д2 Таблиця

читати · редагувати · обговорення

Клуб

І

В

Н

П

БЗ

БП

Різ.

ЗБ

ВБ

Б

1

Ойонна

19

12

0

7

541

407

+134

5

58

2

Ажен

19

12

1

6

501

397

+104

3

56

3

Монтобан

19

12

0

7

462

322

+140

4

2

54

4

Коломьє

19

12

0

7

473

350

+123

3

2

53

5

Мон-де-Марсан

19

11

0

8

426

383

+43

2

6

52

6

Біарріц Олімпік

19

11

0

8

455

424

+31

1

3

48

7

Каркассон

19

10

1

8

422

396

+26

2

46

8

Стад Орійяк

19

10

0

9

408

434

–26

3

46

9

Ангулем

19

10

1

8

358

382

-24

1

44

10

Перпіньян

19

8

1

10

419

407

+12

5

3

42

11

Дакс

19

9

0

10

413

483

-70

1

4

41

12

Нарбонн

19

9

1

9

365

474

−109

1

0

39

13

Безьє Еро

19

7

0

12

418

391

+27

6

3

37

14

Ванн

19

5

2

12

383

480

−97

1

5

30

15

Альбі

19

6

2

11

372

505

−133

0

2

30

16

Бургуен Жальє

19

3

1

15

308

489

−181

1

4

19

Зелений фон Чемпіони, автоматичний аванс до Топ 14.
Голубий фон Команди, які вийшли у плей-офф
Червоний фон Команди, які вилітають в Федераль 1.

Примітки:Якщо дві команди здобули таку саму кількість балів, їх позиція вираховується по результатам різниці зібраних балів.