Аеропружність

Аеропружність — галузь фізики та техніки, що вивчає інерційні, пружні та аеродинамічні сили, які виникають при взаємодії пружного тіла та потоку рідини. Незважаючи на те, що історичні дослідження зосереджені на аеронавігаційних застосуваннях, результати досліджень також використовуються у мостобудуванні, вітроенергетиці та турбінобудуванні.

Відео руйнування Такомського мосту через флаттер

Дослідження з аеропружності мають дві складові:

• статична аеропружність, яка займається статичними навантаженнями та міцністю пружного тіла в потоку рідини;
• динамічна аеропружність, яка стосується динамічної (як правило, коливальної) реакції системи.

Аеропружність спирається на гідродинаміку, механіку рідини, механіку твердого тіла, системну динаміку та теорію динамічних систем. Синтез аеропружності з термодинамікою відомий як аеротермопружність, з теорією керування — як аерокосмічна пружність.

Див. також

• Флаттер (авіація)
• Бафтинг

Посилання

• Аеропружність [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Aeroelasticity Branch - NASA Langley Research Center [Архівовано 17 січня 2006 у Wayback Machine.]
• DLR Institute of Aeroelasticity [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.]