Адсо́рбція (від лат. ad — на, при і лат. sorbeo — поглинаю) — вибіркове поглинання речовини з газового чи рідкого середовища поверхневим шаром твердого тіла (адсорбенту). Компонент, що поглинається, який вміщується в суцільному середовищі (газі, рідині), називають адсорбтивом, а той що вміщується в адсорбенті — адсорбатом. Наприклад, активоване вугілля адсорбує гази. Це явище треба відрізняти від абсорбції. Обернений до адсорбції процес називається десорбцією.

Адсорбція
Зображення
Формула
Підтримується Вікіпроєктом Вікіпедія:Проєкт:Математика
CMNS: Адсорбція у Вікісховищі

Історія ред.

Явище адсорбції стало вивчатися з другої половини 18 століття, хоча поза сумнівом, що в практичній діяльності людства адсорбція використовувалася з незапам'ятних часів. Учення про адсорбцію є частиною загальнішої теорії багатокомпонентних гетерогенних систем, основи якої закладені В. Гіббсом у 1876 році. Гіббс вивів формулу, що зв'язує значення адсорбції із зміною поверхневого натягу.

Згідно з Гіббсом, в рівноважній двофазній системі поблизу поверхні поділу фаз відбувається зміна значень усіх екстенсивних властивостей (за винятком об'єму). Це дозволяє записати термодинамічне рівняння у вигляді:

 

де   — вільна енергія Гіббса,   — ентропія,   — поверхневий натяг на межі фаз,   — площа поверхні поділу фаз,   — відповідно хімічний потенціал і кількість молей компоненту  . Індекс   вказує на значення відповідної властивості в поверхневій фазі.

Перетворення Лежандра дозволяє змінити рівняння для ізотермічних умов.

 

Величина   називається гібсовою адсорбцією і позначається символом   (моль/см2).

Для двокомпонентної системи:

 

Поверхня поділу може бути вибрана довільно. Зокрема, вибір цього положення може задовольняти умові  . Така поверхня має назву еквімолекулярної. Для неї вводиться позначення  . Звідси випливає основне адсорбційне рівняння Гіббса:

 

Таким чином, згідно Гіббса, адсорбція — це надлишок даного компоненту в реальній двофазній системі, в порівнянні з такою системою в якій обидві фази були б строго однорідними аж до поверхні поділу.

В теорії адсорбції велику роль відіграє адсорбція, що розуміється, як повний вміст компоненту   в просторі, в якому проявляються адсорбційні сили. Позначимо повний вміст компоненту літерою   і враховуючи, що компонент   зовсім не розчинний в одній із об'ємних, отримаємо:

 

де   — концентрація і-того компоненту в об'ємній фазі.

За умови, коли   невелике:

 

Адсорбція може відбуватись на будь-якій межі розділу між двома будь-якими фазами.

Ті речовини, адсорбція яких сильно зменшує поверхневий натяг, прийнято називати поверхнево-активними.

Види адсорбції ред.

Розрізняють основні види адсорбції — фізичну адсорбцію і хемосорбцію.

Фізична адсорбція зумовлена ван-дер-ваальсовими, або електростатичними, силами притягання частинок адсорбованої речовини до частинок адсорбенту. Оборотність процесу фізичної адсорбції створює сприятливі умови для послідовного проведення процесів адсорбції (поглинання речовини адсорбентом) та десорбції (вилучення з адсорбенту поглиненої речовини).

При хемосорбції молекули поглинутої речовини вступають у хімічну реакцію з молекулами адсорбенту.

Дисоціативна адсорбція — хемосорбція, адсорбція, що супроводжується дисоціацією на два або більше фрагменти, кожен з яких зв'язується з поверхнею адсорбенту. Процес може бути як гомо-, так і гетеро- літичним.

  • Гомолітична дисоціативна адсорбція — Дисоціативна адсорбція, яка характеризується такою природою розриву (формального) зв'язку в адсорбованій частинці А: В, коли електронна пара розділяється між А і В з утворенням радикальних частинок в процесі взаємодії молекули АВ з поверхнею.
  • Гетеролітична дисоціативна адсорбція — Дисоціативна адсорбція, яка відбувається таким чином, що при розриві (формального) зв'язку в адсорбтиві А: В одна з молекулярних частинок повністю забирає зв'язуючу електронну пару до себе.

Фотоадсорбція. Динамічний фотоадсорбційний процес — одночасне(або синхронне) утворення адсорбованих частинок шляхом фотоадсорбції молекулярних частинок(молекул, атомів чи йонів) та їх відщеплення при фотодесорбції з утворенням тих же молекулярних частинок адсорбата, у випадку коли обидва процеси відбуваються при фотозбудженні на поверхні твердого фотокаталізатора.

Адсорбція Гіббса — надлишок кількості компонента в об'ємі приповерхневого шару з площею, рівною одиниці, порівняно з такою його кількістю в тому ж об'ємі, коли б в суміжних фазах концентрації в приповерхневому шарі та в об'ємі фази були однакові.

Багатошарова адсорбція (англ. multilayer adsorption) — адсорбція, в якій адсорбційний простір нараховує більше від одного шару молекул, через що не всі адсорбовані молекули дотикаються до поверхні адсорбенту.

Одношарова адсорбція (адсорбция мономолекулярная, monolayer adsorption) — адсорбція на поверхні твердого тіла або рідини, що веде до утворення одномолекулярного шару адсорбата на поверхні адсорбенту.

Активований адсорбційний процес — процес адсорбції, який характеризується значною залежністю швидкості адсорбції від температури (тобто має велику енергію активації); коефіцієнт прилипання тоді малий. У загальному, енергія активації такого процесу є функцією заповнення поверхні (покриття) і звичайно зростає зі зростанням покриття.

Неактивований адсорбційний процес — адсорбційний процес у випадку, коли температурний коефіцієнт швидкості адсорбції дуже малий (тобто процес має незначну енергію активації). У цьому випадку коефіцієнт прилипання при низькому заповненні поверхні може бути близьким до одиниці, зокрема для маленьких молекул.

Негативна адсорбція — збіднення одним або більшою кількістю компонентів у приповерхневому шарі (interfacial layer).

Адсорбція з переносом заряду — оксидативна або відновна хемосорбція, за якої тверда фаза відповідно віддає або приймає електрони.

Адсорбція зведена (приведенная адсорбция, reduced adsorption) — термін стосується адсобції на границі поділу фаз рідина — рідина. Концентрація компонента на Гіббсовій поверхні, коли така поверхня вибрана так, що система порівняння має не лише такий самий об'єм, але й вміщує таку ж загальну кількість речовини, що й реальна система.

Адсорбція іммобільна (иммобильная адсорбция, immobile adsorption) — адсорбція, при якій свобода руху адсорбата по поверхні обмежена. Це стається, коли величина енергетичного бар'єра, що розділяє два сусідні адсорбційні центри, є вищою від kT.

Адсорбція мобільна (мобильная адсорбция, mobile adsorption) — різновид адсорбції, коли молекули адсорбата вільно пересуваються по поверхні. Може бути локалізованою й нелокалізованою. Рухливість адсорбату зростає зі збільшенням температури.

  • Локалізована мобільна адсорбція (локализованная подвижная адсорбция, localized mobile adsorption) — мобільна адсорбція, в якій адсорбат переважну частину часу перебуває на адсорбційних центрах, але може мігрувати або десорбуватися та реадсорбуватись у іншому місці.
  • Нелокалізована мобільна адсорбція (нелокализованная подвижная адсорбция, non-localized mobile adsorption) — мобільна адсорбція, при якій рухливість молекулярних частинок адсорбата є настільки великою, що лише мала їх частина перебуває на адсорбційних центрах, а більша частина — в інших положеннях на поверхні.

Адсорбція надеквівалентна (суперэквивалентная адсорбция, superequivalent adsorption) — у електрохімії — адсорбція у випадку, коли специфічно адсорбована кількість зарядів на внутрішній гельмгольцівській площині є вищою, ніж заряд металічної фази, взятий з протилежним знаком.

Адсорбція неспецифічна (неспецифическая адсорбция, non-specific adsorption) — адсорбція йонів у випадку, коли вони утримуються в міжфазній області (міжфаззі) лише завдяки далекосяжним кулонівським взаємодіям (притяганню чи відштовхуванню).

Адсорбція реакційна (реактивная адсорбция, reactive adsorption) — адсорбція, що приводить до реакції. Нагадує дисоціативну адсорбцію, при якій один з фрагментів приєднується до адсорбата, а не до поверхневого центру. Є зворотною до реактивної десорбції.

Багатошарова адсорбція (многослойная адсорбция, multilayer adsorption) — адсорбція, в якій адсорбційний простір нараховує більше від одного шару молекул, через що не всі адсорбовані молекули дотикаються до поверхні адсорбенту.

Дотичні поняття ред.

Адсорбційний комплекс — хімічний індивід, складений з адсорбату й частини адсорбенту, з якою він зв'язаний.

Адсорбційний потенціал — зміна енергії, пов'язана з переходом частинки з газової фази на поверхню адсорбенту.

Адсорбційний центр — місце на поверхні адсорбента, де частинка адсорбату притягається i, врешті, зв'язується з поверхнею.

Застосування ред.

Зокрема адсорбція широко застосовується в хімічній та нафтохімічній промисловості для очищення нафтопродуктів, рекуперації летких розчинників, розділення газів та рідин, глибокої сушки газів.

Адсорбція — основа технологічних процесів тонкого очищення газових та інших потоків при невисокому початковому вмісті в них цільового компонента (див. адсорбційне очищення газу).

Речовини з високою адсорбційною здатністю застосовуються як фільтри, як медикаменти при отруєннях, а також як засоби боротьби з нафтовим забрудненням водойм.

Адсорбція у гірництві ред.

Адсорбція є одним з головних чинників процесу флотації корисних копалин.

Адсорбція газу — процес концентрування молекул газу на поверхні розділу середовищ. Адсорбованість природних газів збільшується зі збільшенням молекулярної маси молекул та зі збільшенням тиску.

Параметри адсорбції ред.

Див. також ред.

Література ред.

Посилання ред.