Адольф Штерншус
Адольф Штерншус (пол. Adolf Sternschuss; 19 червня 1873, с. Дітківці, Тернопільський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільський район, Тернопільська область) — 25 жовтня 1915, с. Кукли, нині — Камінь-Каширський район, Волинська область) — польський правник єврейського походження, доктор права, колекціонер творів мистецтва, меценат музеїв (зокрема, у Кракові)[1].
| Адольф Штерншус | |
|---|---|
| пол. Adolf Sternschuss | |
 | |
| Народився |
19 червня 1873 с. Дітківці |
| Помер |
25 жовтня 1915 (42 роки) с. Кукли |
| Поховання | військовий цвинтар у Врубловицях (Краків) |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | єврей |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Відомий завдяки | польський правник, колекціонер, меценат |
Життєпис ред.
Працівник прокуратури скарбниць у Львові та Кракові. Колекціонер творів мистецтва, поціновувач гуцульського мистецтва, сучасного живопису, медалей і медальйонів, меценат музеїв[2]. Наприклад, передав до Музею Емерика Гуттен-Чапського в Кракові понад 100 медальйонів і медалей. Член правління Нумізматичного товариства, член правління Товариства імені Яна Матейка[3].
На початку першої світової війни мобілізований в чині рядового до австро-угорського війська. У складі 4 полку Легіонів польських брав участь бою з російськими військами під Куклами (тепер Маневицький район, Волинська область). 25 жовтня 1915 року, під час того бою, він загинув. Похований спочатку у Маневичах, згодом перепохований на військовому цвинтарі у Врубловицях (нині — частина Кракова)[1].
На його честь у 1934 році була названа одна з вулиць у Краківському передмісті Львова (нині — вулиця Підмурна)[4].
Вже по смерті Адольфа Штерншуса, його рідні передали до Національного музею в Кракові велику колекцію творів мистецтва, що йому належала. Також у цьому музеї зберігається портрет Штерншуса пензля Теодора Аксентовича, датований 1914 або 1915 роком.
Праці ред.
1898 року у Кракові в друкарні Францішека Клучицького вийшов друком перший путівник по будинку-музею Яна Матейка у Кракові, автором якого був Адольф Штерншус[3].
Примітки ред.
- ↑ а б M. J. Minakowski. Genealogia potomków Sejmu Wielkiego: Adolf Sternschuss (ID: psb.32078.1). sejm-wielki.pl (пол.). Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
- ↑ Zbiór starych druków i rękopisów. czapscy.org.pl (пол.). Towarzystwo Przyjaciół Muzeum im. Emeryka Hutten Czapskiego. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
- ↑ а б Małgorzata Gorzelak. Dom Jana Matejki — z cyklu «Z ikonografii Bitwy pod Grunwaldem». mnki.pl (пол.). Muzeum Narodowe w Kielcach. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 червня 2021.
- ↑ Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 48. — ISBN 966-603-115-9.