Адміністративний поділ Ірану
Іран адміністративно поділяється на провінції (перс. استان — остан). На чолі кожного остану стоїть генерал-губернатор (перс. استاندار — остандар). За часів монархії остандарів призначав шах, нині їх призначає Міністерство внутрішніх справ і затверджує президент.
Остани є адміністративно-територіальними одиницями верхнього рівня, вони в свою чергу діляться на 324 шагрестани (перс. شهرستان). Наступним рівнем територіального поділу є бахши (перс. بخش), таких одиниць налічується більше як 740. Бахши діляться на дегестани.
Зміни в адміністративному поділі 1950–2010 ред.
До 1950 року країна була розділена на 12 останів. У 1950-1960-х роках їх було 10. До середини 1970-х їх стало 23.
У 1979 остан Керманшах був перейменований в Бахтаран. У 1986 році Центральний остан був розділений на Тегеран та Марказі.
У 1990 остан Бахтаран був перейменований в Керманшах.
У 1993 з остану Східний Азербайджан був виділений остан Ардебіль.
У 1995 з остану Тегеран був виділений остан Кум.
У 1996 із Зенджану був виділений остан Казвін.
У 1997 з Мазендерану був виділений остан Ґолестан.
У 2004 найбільший остан Хорасан був розділений на три остани — Північний Хорасан, Хорасан-Резаві та Південний Хорасан. Невелика територія, що залишилася, була приєднана до остану Єзд.
23 червня 2010 року зі складу остану Тегеран виділений новий остан Альборз із центром у Кереджі[1].
Зараз розглядаються проєкти створення нових останів: Талиш (з Ґіляну і Ардебілю), Тебес (з Єзду), Середній Азербайджан (із Західного і Східного Азербайджану), Ердестан (з Ісфагану), поділу остану Систан і Белуджистан на остан Сістан і остан Белуджистан, Фарсу на Західний і Східний Фарс, а також створення столичного округу з Тегерана і інші проєкти.
Список останів ред.
| № | Назва остану | Центр | Населення, тис. ос.[2] | Площа, км²[2] | Густота нас., ос./км² | Шагрестани |
| 01 | Тегеран | Тегеран | 13413,3 | 18814 | 712,9 | 13 |
| 02 | Кум | Кум | 1041,7 | 11526 | 90,4 | 1 |
| 03 | Марказі | Ерак | 1349,6 | 29130 | 51,6 | 10 |
| 04 | Казвін | Казвін | 1143,2 | 15549 | 73,5 | 5 |
| 05 | Ґілян | Решт | 2405,9 | 14042 | 171,3 | 16 |
| 06 | Ардебіль | Ардебіль | 1225,3 | 17800 | 68,8 | 9 |
| 07 | Зенджан | Зенджан | 964,6 | 21773 | 44,3 | 7 |
| 08 | Східний Азербайджан | Тебриз | 3603,5 | 45650 | 78,9 | 19 |
| 09 | Західний Азербайджан | Урмія | 2873,5 | 37437 | 76,8 | 14 |
| 10 | Курдистан | Сенендедж | 1439,5 | 29137 | 49,4 | 9 |
| 11 | Хамадан | Хамадан | 1703,3 | 19368 | 87,9 | 8 |
| 12 | Керманшах | Керманшах | 1879,4 | 24998 | 75,2 | 13 |
| 13 | Ілам | Ілам | 545,8 | 20133 | 27,1 | 7 |
| 14 | Лурестан | Хорремабад | 1716,5 | 28294 | 60,7 | 9 |
| 15 | Хузестан | Ахваз | 4275,0 | 64055 | 66,7 | 18 |
| 16 | Чегармехаль і Бахтиарія | Шехре-Корд | 857,9 | 16332 | 52,5 | 6 |
| 17 | Кохґілує і Боєрахмед | Ясудж | 634,3 | 15504 | 40,9 | 5 |
| 18 | Бушир | Бушир | 886,3 | 22743 | 39,0 | 9 |
| 19 | Фарс | Шираз | 4337,9 | 122608 | 35,4 | 23 |
| 20 | Хормозґан | Бендер-Аббас | 1404,7 | 70669 | 19,9 | 11 |
| 21 | Систан і Белуджистан | Захедан | 2406,7 | 181785 | 13,2 | 8 |
| 22 | Керман | Керман | 2652,4 | 180836 | 14,7 | 14 |
| 23 | Єзд | Єзд | 990,8 | 129285 | 7,7 | 10 |
| 24 | Ісфаган | Ісфаган | 4559,3 | 107029 | 42,6 | 21 |
| 25 | Семнан | Семнан | 589,7 | 97491 | 6,0 | 4 |
| 26 | Мазендеран | Сарі | 2920,7 | 23701 | 123,2 | 15 |
| 27 | Ґолестан | Ґорґан | 1617,0 | 20195 | 80,1 | 11 |
| 28 | Північний Хорасан | Боджнурд | 811,6 | 28434 | 28,5 | 6 |
| 29 | Хорасан-Резаві | Мешхед | 5593,1 | 144681 | 38,7 | 19 |
| 30 | Південний Хорасан | Бірджанд | 636,4 | 69555 | 9,1 | 4 |
| 31 | Альборз | Кередж | 1375,4 | 5 833 | 236 | 4 |
| Всього | 70 495 782 | 1 628 554 | 43,29 | 324 |
Примітки ред.
- ↑ Majlis extends term of councils, votes for new province (англ.). Tehran Times. 24.06.2010. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 23 січня 2012.
- ↑ а б Provinces of Iran [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)