Адам Опольський
польський архітектор
Ада́м Опо́льський (пол. Adam Opolski, 1878, Журавно — 1943, Журавно) — інженер, архітектор.
| Адам Опольський | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1872 |
| Смерть | 1943 |
| Країна (підданство) |
.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Стрий, Львів |
| Архітектурний стиль | модерн, функціоналізм |
 Адам Опольський у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився 1878 року в містечку Журавно Львівської області. Закінчив відділ архітектури Львівської політехніки 1904 року. Обійняв посаду головного архітектора міста Стрия. 1908 року став членом Політехнічного товариства у Львові[1]. 26 жовтня 1925 року обраний президентом Кола архітекторів, яке діяло в рамках товариства[2], а 26 листопада 1926 року — членом ревізійної комісії Кола. Тоді ж обраний до Сталої делегації архітекторів польських у Варшаві.[3]
Опольський автор проєктів низки промислових, громадських та житлових споруд у стилі модерн у Львові та Стрию. 1908 року заснував приватне архітектурно-будівельне бюро, яке діяло у Львові, початково на вулиці Дорошенка, 19, а від 1913 року на вулиці Франка, 33 на третьому поверсі.[4] Під час першої світової війни керував реконструкцією ряду споруд для Управління відбудови краю (пол. Centrala Odbudowy Kraju). Після війни спільно з Вітольдом Мінкевичем займався будівництвом житлових будинків на вулицях Стрийській та Київській у Львові (проєкти Мінкевича).
Був одним з учасників архітектурної виставки 1910 року у Львівському палаці мистецтв[5]. Входив до складу Комітету польських техніків у Відні (близько 1915).[6] Член журі конкурсу проєктів нової стрийської ратуші (1906)[7], будинку земельного товариства в Перемишлі (1912)[8].
Роботи ред.
- Приватна чоловіча школа імені святого Юзефа на нинішній вулиці Поповича, 9 у Львові (1909)[10].
- Перебудова в сецесійному стилі житлового будинку на вулиці Генерала Чупринки, 6. Проєкт до 1910 року виконав Адольф Барон. Будувала фірма Опольського і Кендзерського[11].
- Будинок № 37 на вулиці Чайковського у Львові. Збудований 1911 року у стилі «романтичної» сецесії[12].
- Один із корпусів шпиталю святого Вінсента де Поля на вулиці Кривоноса, 1а у Львові (1911, спільно з Ігнатієм Кендзерським)[13].
- Католицький дім на вулиці Городоцькій, 36 у Львові, нині Львівський драматичний театр імені Лесі Українки. Збудований 1911 року. Співавтор Ігнатій Кендзерський[14]. Проєкт експонувався на архітектурній виставці 1910 року у Львівському палаці мистецтв[5].
- Будинки № 11—15, 20—24, 25—33 на нинішній вулиці Вишенського у Львові. Збудовані спільно з Ігнатієм Кендзерським у 1909—1912 роках[15].
- Дім Польського педагогічного товариства на нинішній вулиці Франка, 33 у Львові (1913).
- Чотириповерхова житлова кам’яниця на вулиця Котляревського, 15 у Львові (1912–1913, співавтор Ігнатій Кендзерський) у стилі модернізованого неокласицизму[16].
- Вілла І. Вайнфельда на вулиці Баравінських, 15 (1923—1924, співавтор Максиміліан Кочур)[17].
- Реконструкція інтер'єрів Народного дому у Львові (1930).
- Будинок гімназії ім. Королеви Ядвіги. Тепер Інститут патології крові на вулиці Генерала Чупринки, 45. Збудований у 1930—1934 роках у стилі функціоналізму[18].
- Дім Польського педагогічного товариства на вулиці Дудаєва, 17 у Львові[19].
- Дім Ремісничого товариства у Львові на нинішній площі Данила Галицького.
- Дім поліцейського управління у Стрию.
- Міський холодильник із фабрикою льоду у Стрию.
- Казарми кавалерії у Стрию.
- Нереалізовані проекти
- Проєкт будинку Акціонерного кооперативного банку у Львові, розроблений спільно з Ігнатієм Кендзерським на конкурс 1909 року. Здобув перше місце, однак до реалізації усе ж прийнято проект Альфреда Захаревича, котрий здобув друге місце (нині це будинок № 3 на площі Генерала Григоренка)[20].
- Конкурсний проєкт торгового дому Бромільських у Львові, на розі нинішнього проспекту Шевченка, 6 та вулиці Чайковського, друга нагорода (1909, співавтор Ігнатій Кендзерський)[21].
- Проєкт приватної гімназії Софії Стшалковської на вулиці Зеленій, 22 у Львові. Створений спільно з Ігнатієм Кендзерським, затверджений 1911 року. Передбачав еклектичні фасади з елементами класицизму і відзначався досконалим, як на свій час, плануванням. Не був реалізований, однак планування лягло в основу нового проекту Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського. Спорудження завершено 1913 року[22].
- Проєкт для конкурсу 1913 року на нову будівлю Львівського університету на нинішній вулиці Грушевського. Співавтор Ян Протшке. Того ж року видано збірку проектів конкурсу, куди зокрема увійшла робота Опольського і Протшке[23].
- Проєкт санаторію у Криниці-Здруй на вулиці Нітрібітта. Призначений для конкурсу 1926 року. Не здобув нагород, але отримав відзнаку журі[24].
- Ратуша у Стрию.
- Дві школи у Стрию.
Примітки ред.
- ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 93. (пол.)
- ↑ A. S.-B. Kronika // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 32; Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 3. — S. 41. (пол.)
- ↑ Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 24. — S. 416. (пол.)
- ↑ Gazeta Lwowska. — 31 sierpnia 1913. — № 200. — S. 6. (пол.)
- ↑ а б Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 497. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 444. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
- ↑ Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3. (пол.)
- ↑ Ocena i rozstrzygnięcie sądu konkursowego na dom Towarzystwa Zaliczkowo-rolnego w Przemyślu // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 20. — S. 295—298. (пол.)
- ↑ In memoriam - Pamięci Architektów Polskich - Adam Marceli Opolski [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 165. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 269.
- ↑ Lwów. Ilustrowany… — S. 164.
- ↑ Бойко О. Г., Слободян В. М. З історії латинських монастирів Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2006. — № 16. — С. 49. — ISBN 966-95066-4-15.
- ↑ Lwów. Ilustrowany… — S. 151.
- ↑ Lwów. Ilustrowany… — S. 215.
- ↑ Жук І. Вул. Котляревського, 15 — житловий будинок [Архівовано 30 травня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Бірюльов Ю. О. Кочур Максиміліан Стефан // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 575. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- ↑ Lwów. Ilustrowany… — S. 128.
- ↑ Grankin P. Lwowski architekt Julian Cybulski (1859—1924) // Статті (1996—2007). — Львів: Центр Європи, 2010. — С. 110. — ISBN 978-966-7022-84-6.
- ↑ Konkurs na dom Galicyjskiego Banku Związkowego // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 21; Konkursy // Architekt. — 1909. — № 10. — S. 189. (пол.)
- ↑ Konkursy // Architekt. — 1909. — № 10. — S. 189. (пол.)
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 309—310.
- ↑ Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162. (пол.)
- ↑ Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 42. (пол.)
Джерела ред.
- Opolski Adam // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 117. (пол.)
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |