Адам Вінницький
Адам Вінницький (пол. Adam Winnicki; нар. 28 вересня 1900, Мости — пом. 4 квітня 1968, Лондон) — польський футболіст, офіцер Державної поліції.
 | ||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Адам Вінницький | |||||||||
| Народження | 28 вересня 1900 | |||||||||
| Мости, Австро-Угорщина | ||||||||||
| Смерть | 4 квітня 1968 (67 років) | |||||||||
| Лондон, Велика Британія | ||||||||||
| Поховання | North Sheen Cemeteryd | |||||||||
| Зріст | 169 см | |||||||||
| Вага | 75 кг | |||||||||
| Громадянство |  Польща
| |||||||||
| Позиція | воротар, нападник | |||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
.svg){kind=small}
Життєпис ред.
Народився 28 вересня 1900 року в Мостах[2]. Вихованець «Чарні» (Львів), кольори якого захищав з 1914 року, грав на позиції воротаря та нападника, у 1927-1929 роках зіграв у 22 матчах чемпіонату, відзначився 4-ма голами[2][3].
Закінчив юридичний факультет Університету Яна Казимира у Львові[2]. У Другій Речі Посполитій став офіцером державної поліції[3].
27 лютого 1928 року присвоєно звання підпоручика з вислугою років з 1 липня 1925 року і 1411 місцем піхотного офіцерського запасу. У 1934 року як офіцер запасу залишився на обліку штабу Рави Руської округи. Був приписаний до Офіцерського обласного штабу № 6. На той час перебував у групі офіцерів, які «проходили службу в органах державної поліції в званні п.п.». Працював начальником 1-го комісаріату у Львові. 2 червня 1936 року призначений командиром роти «D» резерву Ченстоховської поліції в Старих Гербах.
Указом від 14 лютого 1938 р. приписаний до Головного Управління ПП начальником відділу у V відділі Головного Управління.
Брав участь у Вересневій кампанії, через територію Румунії потрапив до Франції, а потім до Великої Британії. Після завершення Другої світової війни залишився в еміграції. Помер 4 квітня 1968 року в Лондоні[2][3]. Похований на кладовищі Норт-Шин у Лондоні[3].
Ордени та нагороди ред.
- Срібний Хрест Заслуги (29 травня 1937 року)[4]
Примітки ред.
- ↑ 90minut.pl — 2003.
- ↑ а б в г Andrzej Gowarzewski: Lwów i Wilno w ekstraklasie. Dzieje polskiego futbolu kresowego (tom 4 kolekcji klubów), wyd. gia, Katowice 1997, s. 182.
- ↑ а б в г Z żałobnej karty. „Biuletyn”. Nr 1 (14), s. 91, Czerwiec 1968. Koło Lwowian w Londynie
- ↑ M.P. z 1937 r. nr 121, poz. 184, „za zasługi na polu bezpieczeństwa publicznego”.