Агрегат

• Агрегат (техніка)
• Агрегат (петрографія)

Агрегат —

1. Механічне поєднання різнорідних чи однорідних частин (машин, апаратів, даних, програм) в одне ціле для роботи у комплексі.
2. Сукупність двох або більше різнотипних машин, апаратів, які діють спільно, наприклад, турбіни і компресора (турбокомпресор).
3. Складальна одиниця, яка характеризується повною взаємозамінністю, можливістю збирання окремо від інших складових частин виробу чи виробу в цілому і здатністю виконати певну функцію у виробі чи самостійно. Є завершеним цілим, наприклад, двигун в автомобілі.
4. Багатокомпонентний утвір, що виникає при агрегації. Наприклад, продукт процесу масляної агрегації. Флотаційний агрегат — система «повітряна бульбашка — плівка реагенту — тверда частинка флотованого мінералу», що придатна для спливання.
5. нім. Gesteinsaggregat, геол. Поєднання окремих мінералів у природних мінеральних утвореннях, наприклад, гірські породи, руди. Утворюються внаслідок сумісного росту мінеральних індивідів. Розрізняють агрегати прості, утворені з кристалів одного мінералу, та складні — з кристалів різних мінералів. Крім того, розрізняють А. голчасті, землисті, зернисті, лускуваті, ниркоподібні та ін.
6. У системах обробки інформації — структурована сукупність інформаційних об'єктів, що визначається як єдиний тип даних. ISO 2382-15:1985.
7. У хімії — Група частинок — атомів, молекул чи інших молекулярних частинок, які утримуються разом за рахунок дії певних міжмолекулярних сил, напр., у колоїдній хімії — структури, такі як міцели, утворювані зчепленням колоїдних частинок. Первинні частинки агрегатів визначаються як найменші дискретні ідентифіковні одиниці, метод ідентифікації повинен зазначатися (напр., скануюча електронна мікроскопія). Ансамблі таких первинних частинок, проявляючи ідентифіковну колективну поведінку (пр., хімічну природу первинних частинок, текстуру агрегатів, стійкість до механічної сепарації при розтиранні), складають агрегат. Сильно зв'язані агрегати називають агломератами.
8. У каталізі — певний матеріал, що використовується як каталізатор чи носій, має вигляд сфероїдів менших, ніж 10 нм у діаметрі.
9. У супрамолекулярній хімії — ансамбль молекул стабілізованих нековалентними взаємодіями (гідрофобні взаємодії, йонні чи водневі зв'язки, π-π-взаємодії). На противагу до стабільних молекул, агрегати є рівноважними сумішами різних асоціатів, що відповідають певним термодинамічним мінімумам.

Див. також

• Агрегатування
• Агрегатне заміщення

Література

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Агрегат // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Посилання

• Агрегат [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ