Агно́нім (від дав.-гр. ά — «не» + γνώσις — «знання» + όνομα, όνυμα — «ім'я») — лексична або фразеологична одиниця мови, яка невідома, незрозуміла або малозрозуміла одному або багатьом її носіям[1]. Багато агнонімів є діалектними, спеціальними термінами або застарілими (архаїзмами)[2], але деякі з них не мають у словниках стилістичної позначки і належать до нейтральної загальнолітературної лексики. Нерозуміння агнонімів може призвести до появи еративів.
Приклади
ред.
| Агнонім
|
Значення
|
| обабок
|
підберезник
|
| мавпяче хутро
|
хутро нутрії з вискубаною остю
|
| ость
|
довге жорстке волосся в шерсті тварини
|
| обичайка
|
бічна частина порожнистого апарату, музичного інструмента
|
| нічтоже сумняшеся
|
без коливань
|
| шаньга
|
печений виріб у вигляді ватрушки або коржа
|
Примітки
ред.
Література
ред.
- В. В. Морковкин, А. В. Морковкина. Русские агнонимы (слова, которые мы не знаем). — М.: АО «Астра семь», 1997.
- Словарные агнонимы русского языка / Под. ред. Я. Вавжинчика. — Вып. 1. — Warszawa, 2007. — (Semiosis lexicographica. Vol. XLIII.) — (PDF) — (Текст посвящён словам, не включённым в словари русского языка.)
