Агно́нім (від дав.-гр. ά — «не» + γνώσις — «знання» + όνομα, όνυμα — «ім'я») — лексична або фразеологична одиниця мови, яка невідома, незрозуміла або малозрозуміла одному або багатьом  її носіям[1]. Багато агнонімів є діалектними, спеціальними термінами або застарілими (архаїзмами)[2], але деякі з них не мають у словниках стилістичної позначки і належать до нейтральної загальнолітературної лексики. Нерозуміння агнонімів може призвести до появи еративів.

Приклади ред.

Агнонім Значення
обабок підберезник
мавпяче хутро хутро нутрії з вискубаною остю
ость довге жорстке волосся в шерсті тварини
обичайка бічна частина порожнистого апарату, музичного інструмента
нічтоже сумняшеся без коливань
шаньга печений виріб у вигляді ватрушки або коржа

Примітки ред.

  1. Л.А. Білоконенко. Мовний конфлікт і комунікативна норма: лінгвокультурологічний аспект // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. — 2014. — С. 2.: «Наприклад, причиною мовного конфлікту між представниками однієї лінгвокультурної спільноти можуть бути незрозумілі для адресата слова (агноніми)
  2. Г. С. Поваляєва. Функціонування мовної маски у віртуальному дискурсі на лексичному рівні в сучасній іспанській мові // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. — 2015. — С. 119-121.: «Агнонімія здебільшого охоплює пласти лексичного рівня, такі як діалектизми, жаргонізми, архаїзми і слова-терміни...»

Література ред.

  • В. В. Морковкин, А. В. Морковкина. Русские агнонимы (слова, которые мы не знаем). — М.: АО «Астра семь», 1997.
  • Словарные агнонимы русского языка / Под. ред. Я. Вавжинчика. — Вып. 1. — Warszawa, 2007. — (Semiosis lexicographica. Vol. XLIII.) — (PDF) — (Текст посвящён словам, не включённым в словари русского языка.)