Агама хорасанська
| Агама хорасанська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Laudakia erytrogastra Nikolsky, 1896 | ||||||||||||||||||||||
 Поширення хорасанської агами | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Ага́ма хораса́нська (Laudakia erytrogastra) — представник роду азійських гірських агам родини агамових. Має 2 підвиди.
Опис ред.
Загальна довжина 28—30 см. Самці трохи крупніше самок. Голова, тулуб і підстава хвоста сплощені, але в меншій ступені, ніж у кавказької і гімалайської агам. Ззаду барабанної перетинки і з боків шиї складки шкіри вкриті великими конічними, твердими лусками (шипиками), які у молодих особин мають тригранну форму. Уздовж хребта проходить доріжка з п'яти-або шестикутної луски з добре розвиненими реберцями, які переходять у дорослих в шипики. Ця луска значно більші спинно-бокової, але у 2-3 рази дрібніше верхньохвостової. Горлова й грудна луска з добре розвиненими реберцями, які переходять у гострі шипики. На потилиці і з боків шиї сильно порослі пуки жорсткої луски з шипиками. Хвостова луска розташована правильними кільцями — кожні два кільця утворюють сегмент, що відповідає одному хребцю. Верхньохвостова луска має високі гострі шипи. Пальці задньої лапи дуже слабко стиснуті з боків, а четвертий палець цієї ноги трохи довше третього. У дорослих самців є 5-6 рядків мозолястої луски (пор) перед клоакальною щілиною і велика група (пляма) такої луски посередині черева, у дорослих самиць мозоляста луска розвинена лише перед клоакальною щілиною.
Тулуб зверху оливкового або сірого кольору з чорними вузькими неправильної форми плямами і смужками. На верхній поверхні кінцівок й хвоста є нерізкі темні поперечні смуги. Малюнок зазвичай слабко виражений. У дорослих самців черево майже чорного забарвлення, мозоляста луска жовтувата, а горло у великих світлих помаранчевих плямах. У самок черево жовтогарячого кольору, яскравішого на хвості.
Спосіб життя ред.
Полюбляє гори і передгір'я на скелях, лесових урвищах, кам'янистих брилах, старих дувалах і в норах піщанок. Нерідко зустрічається на глинястих і супіщаних ґрунтах серед пологих пагорбів з фісташковими деревами і вздовж доріг. Піднімається у гори на висоту 2440 м над рівнем моря. Притулками служать щілини під уламками скель, тріщини і нори у ґрунті, нори гризунів, зокрема, великий піщанки. Під час зимівлі у норах агами були знайдені на глибині 80-90 см. Зазвичай йдуть на зимівлю в жовтні. Активна вдень. Харчується комахами, мурашками, жуками,метеликами, клопами, скорпіонами, багатоніжками, невеликими сліпозмійками, насінням і листям злаків, квітами бобових.
Це яйцекладна ящірка. Статева зрілість настає на 3 році життя при довжині тіла понад 12 см. Перше спаровування відбувається у середині травня, відкладання яєць — у липні. У кладці до 13 яєць розміром 19-25х9-14 мм. Молоді агами з'являються у вересні-жовтні, довжина їх тіла з хвостом близько 10 см.
Розповсюдження ред.
Мешкає у північно-східному Ірані, Афганістані, південно-східному Туркменістані.
Підвиди ред.
- Laudakia erytrogastra erytrogastra
- Laudakia erytrogastra nurgeldievi
Джерела ред.
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
- Référence Animal Diversity Web : Laudakia