Агама туркестанська
| Агама туркестанська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Laudakia lehmanni Nikolsky, 1896 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Stellio lehmanni | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Ага́ма туркеста́нська (Laudakia lehmanni) — представник роду азійських гірських агам родини агамових.
Опис ред.
Загальна довжина сягає 37 см. Самці трохи більше за самок. Тулуб, голова і початок хвосту слабко плескаті. Ззаду барабанної перетинки, з боків і на верхній поверхні шиї складки шкіри мають невисоку, гостру, колючу луску. Луска тулуба різнорідна. Сильно розвинені, переходячі у шипики реберця великої луски хребта, які розташовані більш-менш правильними поздовжніми рядками, особливо різко вираженими у молодих агам. В області лопатки луска хребта зменшуються, але характер її розташування і ребристість зберігаються. Велика луска хребта лише трохи менше верхньохвостової. Інша частина спини і боків тулуба вкрита дрібною лускою з добре розвиненими реберцями, серед яких розкидана велика, сильно ребриста, шипувата луска. Частина цієї луски сидить на невисоких шкіряних горбках, розташованих уздовж боків спини. Черевна луска чотирикутна, гладенька, яка лежать у вигляді більш-менш правильних поперечних і косих поздовжніх рядків і більше основної луски боків тулуба. Луска горла і черева без реберець, гладенька. Горлова складка добре виражена. Хвостова луска з гострими реберцями, закінчується невеликим гострим шипиком, на нижній стороні хвоста реберця луски тупі і низькі. Луска хвоста розташовані правильними поперечними кільцями — кожні три кільця утворюють сегмент, який відповідає одному хвостовому хребцю. Пальці злегка стислі з боків. Четвертий палець задньої ноги довші третього. У дорослих самців перед клоакальною щілиною до 7 рядків потовщеної, мозолястої луски.
Колір шкіри сірувато-оливкового, глинястого або буруватого кольору з хвилястими короткими чорними смужками і цятками. Луска хребта зазвичай світліше бічної з невеликою кількістю чорних цяток. Голова зверху одноколірна, майже того ж кольору, що й хребет. Горло у самців у чорних і червонувато-помаранчевих плямах, які можуть з'являтися і зникати в залежності від фізіологічного стану тварини. На хвості більш-менш ясні поперечні смуги, які розбиваються у великих особин на окремі плями.
Спосіб життя ред.
Полюбляє гірську місцину, тримається нижче арчевого поясу гір, іноді спускається у долини. Зустрічається до висоти 2600 м над рівнем моря, на скелях, кам'янистих схилах гір, лесових пагорбах, глинястих і конгломератних урвищах, огорожах з каменю і руїнах. Ховаються в ущелинах у скелях, дуплах дерев і порожнечах між камінням. Активна вдень. Харчується комахами, квітами, насінням і плодами мигдалю і ягодами шовковиці.
Це яйцекладна ящірка. Навесні з'являється після зимівлі вже на початку березня, парування відбувається у квітні-травні. Відкладання яєць починається у другій половині червня і триває у липні. У кладці від 8 до 22 яєць розміром 15-22х9-14 мм. Дрібніші молоді самки мають менший розмір кладки (не більше 7-8 яєць). Молоді агами довжиною тулуба 3,6-3,8 см з'являються у вересні-жовтні.
Розповсюдження ред.
Мешкає у північному Афганістані, південно-східному Туркменістані, східному Узбекистані, південно-західному Таджикистані, в сусідніх районах Киргизії. Північна межа ареалу проходить по передгір'ях хребта Моголтау у Ферганській долині, західна - по хребтах Нуратау і Кугітангтау, а східна обмежена Дарвазькім хребтом.
Джерела ред.
- Référence Catalogue of Life : Laudakia
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.