Автохорія
Автохорія, саморозкидання (від грец. авто — сам і грец. хорія — просуваюсь) — поширення плодів, насіння, спор та вегетативних частин рослинного організму за допомогою пристосувань самої рослини, без дії зовнішніх агентів[1]. Розрізняють різні форми автохорії: активне розкидання насіння з тріснутого стиглого плода (механохорія); заривання плодів у ґрунт (геокарпія); осипання плодів і насіння лише під впливом сили тяжіння (барохорія)[2].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Tolstoukhov, Anatoliĭ.; Толстоухов, Анатолій.; Vseukraïnsʹka ekolohichna liha; Всеукраїнська екологічна ліга. (2007-2008). Ekolohichna ent︠s︡yklopedii︠a︡. Kyïv. ISBN 978-966-8670-41-1. OCLC 858161396.
- ↑ Автохорія на сайті «Лексика». Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 2 липня 2010.
Посилання ред.
- Автохорія [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Карпология[недоступне посилання з червня 2019]
- Fruit and seed dispersal на сайте CAS (The Council for the Advancement of Standards in Higher Education): набор фотографий с пояснениями(англ.) Проверено 9 апреля 2009 г.