Автомобільна промисловість у Сербії

Автомобільна промисловість Сербії — галузь економіки Сербії.

Завод FCA Serbia у м. Крагуєваць

Автомобільна промисловість Сербії є одним з найважливіших секторів промисловості країни, продукція якого становить 15 % від усієї промислової продукції Сербії і 18 % від усього експорту станом на 2013 рік (який, як очікується, досягне 2 млрд. $ в 2013 році).[1]

Історія ред.

 
Zastava 620B (1962–1976)
 
Zastava New Turbo Rival (1991–2000)

Сербська автомобільна промисловість сягає корінням самого початку 20-го століття, коли в 1904 році промисловий військовий комплекс Zastava створив відділення, призначене для ремонту автомобілів і виробництва окремих деталей.

У 1939 році Zastava починає складати вантажівки Chevrolet. Виробництво закінчилося з початком Другої світової війни. До 1941 року фабрика в Крагуєваці випускала 400 військових вантажівок Chevrolet, а автомобільний підрозділ промислового комплексу Zastava налічував 12 тисяч робітників.[2]

У 1953 році, на сторіччя компанії, Zastava підписала контракт з італійським виробником FIAT про початок виробництва кількох моделей за ліцензією, включаючи вантажівки, легкові автомобілі, трактори та великовантажні автомобілі. У 1955 році починається виробництво на той час найпопулярнішої моделі, Zastava 750, випуск якої становив 923,487 одиниць. У 1965 році Zastava почала експорт за кордон. Сполучені Штати Америки імпортували понад 140 000 автомобілів Zastava, які продавалися як Yugo. У 1983 році в Югославії було офіційно виготовлено 211,522 автомобілів. У 1989 році Zastava випустила рекордні 230,570 одиниць автомобілів. Загалом у період з 1953 по 2001 рік Zastava випустила понад 4 мільйони автомобілів і експортувала їх у 74 країни, завдяки чому Крагуєваць став центром автомобільної промисловості Сербії та всієї Югославської федерації. Однак, промислові об'єкти Zastava були сильно пошкоджені під час натовських бомбардувань Федеративної Республіки Югославія в 1999 році.[2]

Постачальники автозаводу Zastava випускали продукцію відповідно до високих виробничих стандартів, що дозволило їй конкурувати з іншими західними виробниками автомобілів, такими як Mercedes-Benz, Ford, PSA Peugeot Citroën, Renault і Opel. Це також було необхідно, щоб уникнути перешкод для імпорту повністю складених автомобілів. Zastava також збирала Fiat для продажу на місцевому ринку.

Окрім Zastava Automobili існували й інші виробники. IDA-Opel був виробником автомобілів заснованим у місті Кікінда, який випускав моделі Opel за ліцензією з 1977 по 1992 рік. Виробництво було припинено через початок югославських воєн і введення економічних санкцій ООН проти ФР Югославії. Neobus був виробником автобусів у Нові-Саді. Заснований в 1952 році як Autokaroserija, він тісно співпрацював зі словенським виробником TAM. Деякі інші виробники, такі як FAP та Ikarbus продовжують випуск автомобілів та автобусів дотепер.

Сучасність ред.

 
Fiat 500L (2012–дотепер)

Сьогодні автомобільна промисловість є однією з найбільш розвинених виробничих галузей в Сербії, на яку припадає майже 10 % всього обсягу ПІІ в Сербії з 2000 року. 27 міжнародних інвесторів вклали майже 1,5 млрд. € в цей сектор, тим самим створивши понад 19,000 робочих місць. Сербський автопром поставляє продукцію практично всім основним європейським, а також деяким азійським виробникам автомобілів.[3]

Основною продукцією сербського автопрому є запчастини для ходових автомобілів, особливо шини і деталі підвіски. Іншими найважливішими виробами є елементи електропроводки і автомобільні акумулятори. Також у випускаються різні деталі двигунів, переважно литі, поряд з кованими деталями на зразок розподільних валів, гальмівних дисків, клапанів і маховиків.

До числа таких виробничих компаній належать: Tigar Tyres, Leoni Wiring Systems Southeast, Yura Corporation, Cooper Tire & Rubber Company, Trayal Corporation та IGB Automotive.

Виробники ред.

 
Faber Auto (2011–2013)

Діючі виробники ред.

Недіючі виробники ред.

Обсяг виробництва за роками ред.

 
Завод Fabrika automobila Priboj (FAP)
Рік Обсяг виробництва
2000 12,740
2005 14,179
2010 18,033
2011 11,023
2012 11,032
2013 113,878
2014 103,150
2015 83,630[4]
2016 80,320
2017 79,912
2018 56,449
2019 35,115
2020 23,375
2021 21,263
2022 4,498
2023 186

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 24 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. а б History at Zastava official website (серб.)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Приблизно

Посилання ред.