Автомеханік

Автомеханік — кваліфікований автослюсар, який виконує ремонт і технічне обслуговування автомобільного транспортного засобу, а також здійснює контроль над технічним станом автомобілів за допомогою діагностичного устаткування і приладів.

Споріднені професії:

слюсар рухомого потягу;
слюсар дорожніх машин і механізмів;
слюсар по ремонту дорожньо-будівельних машин і тракторів.

Професійні функції ред.

До професійних функцій автомеханіка відносяться:

розбирання і складання вузлів і агрегатів автомобіля
діагностування автомобіля і його вузлів за допомогою діагностичного устаткування
повне і своєчасне технічне обслуговування автомобіля
ремонт вузлів і агрегатів автомобіля
регулювання механізмів і деталей
регулювання або заміна коліс
комплексне випробування відповідно до технічних умов експлуатації агрегатів та вузлів автомобілів різних марок.

Професійні ризики ред.

Найбільший ризик становить виробничий травматизм: травми у зв'язку з падінням (чи падінням важких предметів), травми очей, м'язово-скелетні травми через перенапруги під час підйому важких предметів, порізи, опіки, електрошок під час роботи з несправним обладнанням. Небезпека для здоров'я представляє також контакт із зайвим шумом, хімічна дія (вихлопні гази, азбест, свинець, клей, розчинники тощо) та вібрація від інструменту.

Вимоги до спеціалізації ред.

Фізичним ред.

сила та витривалість,
гарний зір та окомір (лінійний та об'ємний),
розвинена велика та дрібна моторика,
м'язова чутливість

Психічним ред.

високий обсяг та розподіл уваги,
хороша пам'ять,
спостережливість,
швидка реакція;

Особистісним ред.

ретельність,
вдумливість,
терплячість,
дисциплінованість,
відповідальність.

Медицинські протипоказання ред.

захворювання органів дихання,
захворювання нирок та сечовивідних шляхів,
захворювання, що ускладнюють рух опорно-рухового апарату,
захворювання нервової системи,
знижений зір і слух,
алергія.

Спеціалізація автомеханіків ред.

механік-діагност — який встановлює природу і причину несправності;
моторист — спеціалізується на двигунах;
автоелектрик — що займається автомобільним електроустаткуванням;
"автожерстянщик" — який усуває пошкодження на кузові машини;
автомаляр — займається фарбуванням;
вулканізатор — фахівець з ремонту автомобільних камер та інші.

Освіта в Україні ред.

Зазвичай таку професію можна отримати у ВНЗ на факультеті «Транспорт» або в середньому спеціальному училищі (існують навіть спеціальні автотранспортні технікуми). Крім того, на роботу беруть навіть з початковою професійною освітою, але при цьому обов’язково мати хоча б мінімальний досвід.

Історія професії ред.

У міру розвитку автомобільного транспорту посилювалася потреба у людях, здатних підтримувати автомобілі у справному стані. Перші автомеханіки з'явилися у 19 столітті. Різке збільшення кількості автомобілів у 30-ті роки XX століття у зв'язку з винаходом конвеєра Генрі Фордом зумовило попит на фахівців щодо їх ремонту. У 50-ті роки XX століття ускладнення конструкції автомобіля та поява складного діагностичного обладнання призводить до спеціалізації автослюсарів: моторист, автоелектрик, маляр, вулканізатор і т. д.; виникає потреба у фахівцях широкого профілю, здатних координувати роботу інших автомеханіків.

У дореволюційній Росії автослюсарів готували у ремісничо-промислових училищах та навчально-показових майстернях, за радянських часів здобути професію автослюсаря можна було у ПТУ, а автомеханіка — у технікумі.

Пов‘язані кар‘єри ред.

Механік зазвичай працює з майстерні, де (добре обладнаний) механік має доступ до підйомника автомобіля, щоб отримати доступ до місць, до яких важко дістатися, коли автомобіль стоїть на землі. Окрім механіка, який працює в майстерні, існують мобільні механіки, як-от у Автомобільної асоціації Великобританії (AA), які дозволяють власнику автомобіля отримати допомогу без необхідності доставляти автомобіль до гаража.

Механік може вибрати іншу кар’єру, пов’язану з його чи її сферою діяльності. Викладання курсів автомобільної торгівлі, наприклад, майже повністю здійснюється кваліфікованими механіками в багатьох країнах.

Є кілька інших професійних кваліфікацій для роботи на автомобілях, зокрема вибійник панелей, фарбувальний маляр, будівельник кузовів і механік мотоциклів. У більшості розвинених країн це окремі професійні курси, але кваліфікований фахівець з однієї сфери може перейти на роботу в іншу. Зазвичай це вимагає, щоб вони працювали під керівництвом іншого підприємця майже так само, як і учні.

Кузовний ремонт автомобілів передбачає менше роботи з масляними та жирними частинами транспортних засобів, але передбачає вплив твердих частинок пилу від шліфування кузова та потенційно токсичних хімічних випарів від фарби та супутніх продуктів. Продавцям і дилерам часто також потрібно отримати глибокі знання про автомобілі, і деякі механіки успішно виконують ці ролі завдяки своїм знанням. Автомеханіки також повинні бути в курсі всіх провідних автомобільних компаній, а також нових автомобілів. Механіки повинні постійно вивчати нові технологічні двигуни та їх робочі системи.

Профіль роботи ред.

Німеччина ред.

Технік автомобільної мехатроніки був створений у 2003 році з професій автомеханіка, автоелектрика та автомеханіка. Зміна назви була обрана відповідно до сучасного профілю роботи. Нова назва посади була реакцією на зміну вимог до професії автотехніка. 1 серпня 2013 року набуло чинності нове положення про навчання

Вимоги ред.

Законодавчо не вимагається спеціальної шкільної освіти.З нових контрактів на навчання, укладених у 2019 році, 49,2% мали атестат про середню освіту, 32,7% атестат про середню освіту та 13,7% вступну кваліфікацію до університету.

Тривалість навчання ред.

Зазвичай навчання триває три з половиною роки і проходить за дуальною системою. Це означає, що навчання відбувається на підприємстві, у професійно-технічному училищі та в міжфірмових навчальних закладах. За певних умов можливе скорочення. Можливими причинами для скорочення терміну навчання є особливо хороша успішність у ПТУ або визнання професійної підготовки.

Спеціалізації ред.

Під час навчання на техніка-мехатроніка автомобіля слухач може обрати один із п’яти основних напрямків. Навчання поглиблено в одній із таких областей:

техніка легкових автомобілів
техніка комерційних автомобілів
мотоциклетна техніка
Системна та високовольтна техніка
технологія кузовних робіт

Зона Відповідальності ред.

Обслуговування, технічне обслуговування, ремонт і діагностика транспортних засобів - це, перш за все, завдання, які техніки з автомехатроніки повинні виконувати щодня в автомайстерні. Виконання замовлення клієнта, дотримання специфікацій і логічне мислення та аналіз складних завдань відіграють тут головну роль. Зони відповідальності в рамках основних сфер:

Автомобіль ред.

Технічне обслуговування та ремонт легкових автомобілів (наприклад, гальм, рульового керування, двигуна, трансмісії, системи рульового керування, асистента гальмування та шасі, трансмісії чи компонентів керування двигуном)
Перевірка роботи компонентів під час і після ремонту
Перевірка та діагностика транспортних засобів, наприклад, щодо безпеки дорожнього руху
модернізація напр. B. від зчіпних пристроїв, паркувальних обігрівачів і навігаційних систем
Використання сучасних цехових інформаційно-комунікаційних систем, зчитування пам'яті помилок
дослідження даних
Оновлення та параметризація блоків керування

Техніка комерційних автомобілів ред.

Проводиться технічне обслуговування комерційних автомобілів, наприклад, техогляд на 100 000 км, включаючи перевірку компонентів на знос
Ремонт деталей і компонентів, таких як гальмівні системи, двигуни та трансмісії
Діагностика зв'язаних систем автомобіля, включаючи усунення несправностей у зв'язку окремих компонентів
Перевірити комерційний транспорт на безпеку дорожнього руху та провести необхідний ремонт

Мотоциклетна техніка ред.

Технічне обслуговування мотоциклів, наприклад перевірка пружин
Перевірка рами, системи підвіски коліс і ходову частину на знос і пошкодження
Проведення ремонтні роботи гальмівної та ходової системи
Модернізація аксесуарів відповідно до вимог замовника та правил дорожнього руху

Системна та високовольтна техніка ред.

Визначення транспортних засобів та їх компонентів системи
Виконання відповідних процедур під час діагностики помилок
Визначення стратегії усунення несправностей
Модернізація компонентів існуючих систем автомобіля
Робота з високовольтними системами та їх компонентами

Технологія кузовних робіт ред.

Планування та підготовка кузовних робіт
Ремонт пошкоджених в ДТП автомобілів
Ремонтно-монтажні роботи
Оцінити розмір пошкоджень, визначити помилки, дефекти та їх причини
Технічне обслуговування, тестування та налаштування транспортних засобів і систем

Диплом ред.

Іспит підмайстра складається з двох частин. Іспит підмайстра частина 1 однаковий для всіх п'яти спеціальностей. Він триває п’ять годин і виконується принаймні на одному робочому завданні. У частині 2 іспиту підмайстра необхідно виконати три робочі завдання, два з них з обраного напряму підготовки.

Безперервна освіта ред.

Сертифікований технік автосервісу
Магістр автотехнічної справи
Сертифікований продавець автомобілів
Сертифікований консультант з автомобільного обслуговування
Сертифікований продавець автомобільних запчастин та аксесуарів
Бізнес-економіст в автомобільній торгівлі
Бакалавр ділового адміністрування

Швейцарія ред.

Зараз у Швейцарії існує три професії для базової професійної підготовки:

Автомобільний асистент EBA (2 роки)
Автомобільний спеціаліст EFZ (3 роки)
Автомобільна мехатроніка EFZ (4 роки)

Автомобільний помічник має найнижчі вимоги, а автомобільний мехатронік найвищі. Мотомеханіка EFZ заснована на власному регламенті. Трьома місцями навчання завжди є навчальна компанія, професійно-технічна школа та міжфірмові курси.

Автомобільний-помічник ред.

Професійно-технічне училище відвідується один день на тиждень. Міжфірмові курси охоплюють не менше 20 і не більше 24 днів по 8 годин. Постанова вперше набула чинності 1 січня 2007 року.

Автомобільний-спеціаліст ред.

На 1-му році навчання в професійно-технічному училищі 1½ дня на тиждень, з 2-го року навчання – 1 день на тиждень. Навчання поділяється на галузі легкових та комерційних автомобілів. Міжфірмові курси охоплюють щонайменше 40 і максимум 45 днів по 8 годин. Попередня робота – автомеханік.

Інженер автомобільної мехатроніки ред.

Навчання поділяється на галузі легкових та комерційних автомобілів. Попередня робота – автомеханік та автоелектрик. З першого по третій рік навчання в професійно-технічному училищі 1½ дня на тиждень, на 4 році навчання ще 1 день на тиждень. Міжфірмові курси охоплюють щонайменше 60 і не більше 66 днів по 8 годин.

Франція ред.

CAP, технічне обслуговування автотранспортних засобів Варіант приватного транспортного засобу: Володар цього CAP після двох років навчання повинен мати можливість брати участь у діагностиці, самостійно виконувати операції з технічного обслуговування та ремонту приватних транспортних засобів.
Bac Pro, 3 роки технічного обслуговування автомобіля: під час навчання студент повинен вміти виконувати такі дії: вітати та консультувати клієнтів, встановлювати діагноз, розробляти метод ремонту, розробляти процес технічного обслуговування, виконувати ремонт, інтегруючи підхід до якості , беручи участь у загальному керівництві майстернею. Є 3 варіанти:

1. мотоциклетний варіант 2. легковий автомобільний варіант 3. варіант промислового автомобіля

Канада ред.

DEP (Диплом про професійну освіту) за спеціальністю «Автомобільна механіка».

У Квебеку торгівля автомеханіками регулюється Об’єднаним комітетом автомобільної промисловості.

Компанія D.E.P. в галузі автомобільної механіки дозволяє випускнику отримати доступ до посади учня механіка 2-го курсу лише після 300 годин роботи. Насправді вищезгаданий диплом в очах паритетного комітету коштує 1700 годин практики. За відсутності такої підготовки учень-механік, який наймається в якості такого в гаражі, починає навчання як учень-механік 1-го курсу. Він стане учнем 2-го курсу після завершення 2000 годин практики. Після цього за кожні 2000 годин, виконаних учнем-механіком, останній «закінчує» на додатковий рік з точки зору його карток навичок. Учень-механік 4-го курсу, який напрацював 2000 годин, має право на кваліфікаційний іспит паритетного комітету. Залежно від отриманого результату учневі-механіку буде присвоєно статус підмастеря-механіка класу А, В або С. У разі невдачі він залишиться учнем-механіком 4-го курсу та матиме право на кваліфікаційний іспит.

У автомеханічній майстерні Квебеку кожен механік-підмайстер потрібен для кожного учня-механіка, який там працює. Цей стандарт має на меті забезпечити належний нагляд за учнями та продовження їхньої практичної підготовки на місцях.

Див. також ред.

Посилання ред.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.