Вікіпедія

Автоматичний револьвер

Автоматичний револьвер — це револьвер, який використовує енергію стрільби для зведення ударника та обертання барабана, замість ручної дії. Екземпляри дійсно самозарядних револьверів є рідкісними, а термін часто застосовують до револьверів з переламною рамкою з автоматичною системою екстракції гільз при відкриванні.

Авторевольвер Mateba

Історія ред.

Автоматичний револьвер було передано Мозесу Пулу, патентному агенту, в 1841 році. Особа винахідника такої зброї невідома.[1] Інший автоматичний револьвер було передано британському патентному агенту Вільяму Еварду Ньютону американцями Мершоном та Голлінгвортом у 1854 році.[2] В обох цих пістолетах було використано годинниковий механізм для виконання автоматичних операцій. В 1895 році було розроблено автоматичний револьвер Webley-Fosbery, який став першим комерційним і найвідомішим автоматичним револьвером.

Опис ред.

Стандартний револьвер має ручну систему дії, де зведення курка обертає барабан у револьверах одинарної дії або при натисканні спускового гачка, коли зводиться курок і обертається барабан у револьверах подвійної дії. Основною ідеєю автоматичних револьверів є автоматизація цих дій, виключаючи потребу ручного зведення курка між пострілами.

Цього можна досягти за допомогою пістолетного затвора, який розташовано на верхній частині рамки, рух якого використовують для обертання барабана і зведення курка. Дія схожа на таку саму, як і в більшості самозарядних пістолетів.

Приклади ред.

  • Норвезький револьвер Ландстада було розроблено і представлено в 1900 році. Він має незвичну конструкцію з пласким барабаном на дві камори. Вони заряджалися з коробчастого магазину, який розташовувався в руків'ї. Після пострілу затвор виштовхував порожню гільзу з барабана, заряджав набій в нижню камору, а потім обертав барабан на 180 градусів. Револьвер був готовий до стрільби. Він міг використовувати набої 7,5 м Наган, який в той час використовували в норвезькій та шведський версіях бельгійського револьвера Нагана M1895.[3]
  • Автоматичний револьвер Webley-Fosbery був першим комерційним зразком, який був представлений в 1901 році. Дія відбувалася за допомогою віддачі, де барабан та ствол рухалися назад, зводячи курок і обертаючи барабан. На барабані можна побачити фігурні канавки, завдяки яким він повертається при відкаті навколо своєї осі. Під час цього руху фіксована розпірка на рамці револьвера входила в нарізи на барабані і повертала його на одну дванадцяту повного обороту під час кожного ходу, таким чином здійснюючи поворот на одну шосту за час циклу віддачі і повернення, підставляючи новий набій під удар курка. Версія .38 калібру мала барабан на 8 набоїв, версія .455 калібру мала барабан на 6 набоїв. Загалом було випущено 4750 револьверів.[4]
  • Автоматичний револьвер Union було розроблено в США. Було випущено лише 65 штук.[5]
  • В Іспанії випускали автоматичний револьвер Zulaica M. Zulaica y Cia. В 1905 Zulaica запатентувала не звичайний автоматичний револьвер під набій .22LR, але було випущено лише кілька зразків і навіть кілька збереглося. Zulaica почала випускати автоматичні пістолети тип 'Eibar' за контрактом французької армії в 1915 та 1916 роках, крім того вони надійшли в цивільний продаж до 1920-х років.[6]
  • В 1997 році компанія Mateba розробила автоматичний револьвер з віддачею, авторевольвер Mateba Unica, який використовував енергію віддачі для автоматичного обертання барабана на 6 або 7 набоїв, залежно від моделі. Компанія розробила кілька версій свого «авторевольвера», в тому числі довгоствольні та навіть гвинтівкоподібні варіанти, зазвичай під набій .357 Magnum, але також існували варіанти під більші набої .44 Magnum та .454 Casull.[7]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ A.W.F. Taylerson; R.A.N. Andrews; J. Frith (1968). The Revolver 1818-1865. Herbert Jenkins Ltd. с. 295.
  2. ↑ Plough, the Loom and the Anvil. 1855. Процитовано 20 лютого 2023.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  3. ↑ Hogg, Ian V.; Walter, John (2004). Pistols of the World. David & Charles. с. 197—198. ISBN 0-87349-460-1. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 14 листопада 2018.
  4. ↑ Kinard, Jeff (2004). Pistols: An Illustrated History of Their Impact. ABC-CLIO. с. 144. ISBN 978-1-85109-470-7. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 14 листопада 2018.
  5. ↑ Ian V. Hogg; John Walter (2004). Pistols of the World. Krause Publications. с. 357. ISBN 978-0-87349-460-1.
  6. ↑ (Firm), Outdoor Life Books (1985). Guns and shooting yearbook, 1985. Outdoor Life Books. с. 58—60. ISBN 978-0-943822-45-7. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2018.
  7. ↑ Shideler, Dan (2011). Gun Digest 2012. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 416. ISBN 1-4402-2891-4. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 14 листопада 2018.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про пістолети.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Автоматичний_револьвер&oldid=38458092