Авраам Кефелі, Олексій Васильович Головачов (івр. אברהם כפלי‏‎‎‎нар. 15 січня 1972, Сімферополь) — музикант, композитор. Отримав музичну освіту в Ростовській державній консерваторії імені С. В. Рахманінова, по класу джазове фортеп'яно, а згодом закінчив й аспірантуру по класу композиції. Після еміграції до Ізраїлю 27 квітня 1999 року він змінив своє ім'я Олексій (яке було надане йому при народженні) на Авраам, а прізвище батька Головачов — на материнське прізвище Кефелі. Перебуваючи в Ізраїлі, Авраам став газзаном у Ашдоді. Захоплювався і досліджував караїмську релігійну літературу, фольклор і культуру.

Авраам Кефелі
אברהם כפלי
Основні відомості
Ім'я при народженні: Олексій Васильович Головачов
Народження 15 січня 1972(1972-01-15) (52 роки)
Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Країна: СРСР СРСР
Україна Україна
Ізраїль Ізраїль
Альма-матер: Ростовська державна консерваторія
Конфесія: караїмізм
Праці й досягнення
Рід діяльності: богослов, музикант
Основні інтереси: теологія, музика
Титул: газзан в Ашдоді

Діяльність ред.

  • Начальник відділу комп'ютерної обробки музики в Ашдодській консерваторії;
  • Керівник і диригент джазового оркестру (Біг-бенду) Реховотської консерваторії;
  • Газзан Ашдодської караїмської громади;
  • Секретар Духовного Правління караїмів Ізраїлю.

Дослідження ред.

  • Альбом «Караимский хадж на Святую Землю»[1].
  • Традиційні релігійні пісні кримських караїмів[2].
  • Караїмське кладовище біля Галича. Каталог надмогильних памя'тників[3].
  • «Къырымдаки къарайларнынъ масаллары»/«Сказки крымских караимов»[4].
  • Видав книгу «Пиннат Икрат» караїмського гахама Йа-Ша-Ра, Ашдод, 2008 рік[5].
  • Видав книгу «Петах Тиква» по граматиці давньоєврейської мови караїмського гахама Султанського Мордехая, Ашдод 2011 рік.
  • Видав книгу «Торат га-Адам» (Початок Етики) караїмського гахама Казаса Іллі Ілліча, Ашдод, 2014 рік.
  • Видав книгу «Кившоно шель олам» (Таємниці світц) караїмського гахама Казаса Іллі Ілліча, Ашдод, 2014 рік.

Примітки ред.

  1. Паломництво у Святу Землю (Палестина, Єрусалим) караїми називають Хаджем. Вчинення Хаджу набуло особливої популярності серед кримських караїмів у XIX-початку XX ст. Автор даної публікації, Авраам Кефелі, газзан р. Ашдода, докладно описав процедуру караїмського Хаджу в Святу землю. turkology.tk. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 28. 10. 2015.(рос.)
  2. «Традиційні релігійні пісні кримських караїмів». www.youtube.com. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 28. 10. 2015.(рос.)
  3. «Караїмське кладовище біля Галича». turkology.tk. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 28. 10. 2015.(рос.)
  4. Къырымдаки къарайларнынъ масаллары»/«Сказки крымских караимов». turkology.tk. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28. 10. 2015.(рос.)
  5. "Пиннат Икрат". www.karaitebooks.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28. 10. 2015.(рос.)