Авксентій

Авксе́нтій
грец. Αύξέντιος
Стать	чоловіче ім'я
Значення	«возвеличений»
Походження	грецьке
По батькові чол	Авксентійович
По батькові жін	Авксентіївна
Варіанти імені	Овксентій, Овксент, Овксен, Оксент, Аксентій, Оксен, Оксант
Іменини	27 лютого, 26 грудня
Іншими мовами:
	біл. Аўксенцій; болг. Авксентия; рос. Авксентий; хорв. Aksentije;
Пошук статей; у Вікіпедії	які починаються з імені; містять ім'я

Авксе́нтій — чоловіче особове ім'я, побутує в українському народі. Народні форми — Овксентій, Овксент, Овксен, Оксент, Аксентій, Оксен, Оксант. Часто його розглядають як форму імені Оксентій^[1].

До української мови запозичене через посередництво старослов'янської мови (Авъξентии) з грецької (грец. Αύξέντιος). Ім'я походить від дієслова грец. αύξω — «збільшую, вирощую, звеличую»^[2]^[3]^[4]^[5]^[6].

Іменини — 27 лютого^[7], 26 грудня^[8]

Відомі носії ред.

Святий Авксентій — ранньо-християнський сирійський святий, монах та аскет.
Бойчук Авксентій — український священник, педагог, церковний діяч.
Оксен Лісовий — міністр освіти і науки України.

Вигадані персонажі ред.

Оксен Івасюта — персонаж роману Анатолія Дімарова «І будуть люди» та одноіменного серіалу.

Оксен Гамалія — персонаж роману Григорія Тютюнника «Вир».

Див. також ред.

Список українських чоловічих імен

Примітки ред.

↑ Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Власні імена людей. Словник-довідник. 3-тє вид. за ред. В. М. Русанівського. -К.:Наукова думка, 2005, — стор. 35
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. — стор. 41
↑ Беринда П. Лексикон словенороський. 1627. (Перевидано фотоспособом. К., 1961). — стор. 183
↑ Петровский Н. А. Словарь русских личных имен. М., 1966., — стор. 36
↑ Илчев С. Речник на личните и фамилии имена у българите. София, 1969., — стор. 42
↑ Frisk H. Griechisches etymologisches Wörterbuch. B. 1. Heidelberg, 1954—1969. — стор. 41
↑ Церковний календар на лютий 2011 року. Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 12 січня 2011.
↑ Церковний календар на грудень 2011 року. Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 12 січня 2011.

[1] Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Власні імена людей. Словник-довідник. 3-тє вид. за ред. В. М. Русанівського. -К.:Наукова думка, 2005, — стор. 35

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. — стор. 41

[3] Беринда П. Лексикон словенороський. 1627. (Перевидано фотоспособом. К., 1961). — стор. 183

[4] Петровский Н. А. Словарь русских личных имен. М., 1966., — стор. 36

[5] Илчев С. Речник на личните и фамилии имена у българите. София, 1969., — стор. 42

[6] Frisk H. Griechisches etymologisches Wörterbuch. B. 1. Heidelberg, 1954—1969. — стор. 41

[7] Церковний календар на лютий 2011 року. Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 12 січня 2011.

[8] Церковний календар на грудень 2011 року. Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 12 січня 2011.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]