Вікіпедія

Авер'янов Петро Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. .

Петро Авер'янов
рос. Пётр Иванович Аверьянов
світлина 1914 року
Народився 5 жовтня 1867(1867-10-05)
Терська область, Російська імперія
Помер 13 жовтня 1937(1937-10-13) (70 років)
Белград, Королівство Югославія
Поховання Новий цвинтар
Громадянство Російська імперія
 Королівство Югославія
Національність росіянин
Діяльність розвідка, мандрівник-дослідник
Alma mater Тіфліський кадетський корпус,
Миколаївське інженерне училище,
Імператорська Миколаївська військова академія
Знання мов російська
Учасник Першої світової війни,
Громадянської війни в Росії
Посада Начальник штабу, військовий аташе
Військове звання генерал-лейтенант
Термін 1885—1920
Конфесія РПЦ МП
Батько Іван Авер'янов
У шлюбі з Софія Яківна фон Алєксандер[1]
Діти доньки Ксенія, Євгенія[1]
Нагороди
орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня орден Меджида орден «Османіє» орден «За військові заслуги» Орден Лева і Сонця 2 ступеня орден Святого Станіслава
орден «Благородної Бухари»

Авер'янов Петро Іванович (рос. Аверьянов Пётр Иванович; 1867–1937) — російський військовий діяч і військовий сходознавець, генерал.

Протягом 15 років був провідним фахівцем Генерального Штабу з турецького питання й знавцем азійської Туреччини та турецької армії. Склав військово-географічний огляд кавказько-турецького театру військових дій. У 1899 році здійснив поїздку на Північний Азербайджан, в 1900 р. опублікував дослідження з курдського питання. За чотири роки, проведені в м. Ерзурумі в якості військового аташе, добре вивчив турецькі збройні сили. У 1908 р. здійснив поїздку в м. Стамбул, зібрав цінні відомості про стан турецької армії, про настрої в офіцерському середовищі, політиці турецького уряду щодо християнського населення Малої Азії[2].

Життєпис ред.

Син титулярного радника Івана Авер'янова. Народився 5 жовтня 1867 року. Православний.

Освіту здобув у Тіфліському кадетському корпусі.

Після евакуації в 1920 р. російської армії з Криму — поїхав до Туреччини, а звідти — до Югославії (Королівства СХС), служив у гарнізоні сербської армії в Велика Градішта.

Помер у м. Белграді 13 жовтня 1937 р.. Похований на Новому кладовищі. Був одружений, мав двох дочок.

Праці ред.

  • (рос.) «Краткий военный обзор Кавказско-турецкого театра военных действий». Тифлис, 1896;
  • (рос.) «Курды в войнах России с Персией и Турцией. Современное политическое положение турецких, персидских и русских курдов». Исторический очерк. Тифлис, 1900;
  • (рос.) «Отчет о поездке по Северному Азербайджану» в конце 1899 г. Тифлис, 1900 (в соавторстве с Я. Ф. Шкинским);
  • (рос.) «Краткий военный обзор Азиатской Турции». Курс старшего класса Николаевской академии Генерального штаба, прочитанный 1907–08 гг. Лекции ГШ полковника Аверьянова. СПб., 1908;
  • (рос.) «Этнографический и военно-политический обзор азиатских владений Оттоманской империи». СПб., 1912.

Нагороди ред.

  1. Орден св. Станіслава 3-го ст. (01.01.1897),
  2. орден св. Ганни 3-го ст. (01.01.1901),
  3. орден св. Станіслава 2-го ст. (06.12.1903),
  4. турецький орден Меджида 3-го ст. (07.10.1904),
  5. орден св. Ганни 2-го ст. (10.02.1906),
  6. бухарський орден Золотої Зірки 2-го ст. (28.01.1907),
  7. перський орден Лева і Сонця 2-го ст. (04.01.1908),
  8. орден св. Володимира 4-го ст. (07.03.1910, зі старшинством з 06.12.1909),
  9. болгарський орден «За військові заслуги» (08.09.1910),
  10. турецький орден «Османіє» 2-го ст. (08.05.1911),
  11. орден св. Володимира 3-го ст. (06.12.1912),
  12. орден св. Станіслава 1-го ст. (06.12.1914),
  13. орден св. Ганни 1-го ст. (13.06.1915),
  14. орден св. Володимира 2-го ст. (30.11.1915).

Примітки ред.

  1. ↑ а б Аверьянов Петр Иванович [Архівовано 2019-10-15 у Wayback Machine.] // РегиментЪ.RU
  2. ↑ (рос.) Аверьянов Петр Иванович (1867—1937) — выпускник Тифлисского кадетского корпуса [Архівовано 2009-01-23 у Wayback Machine.]

Джерела ред.

  • (рос.) Журнал «Разведчикъ» № 1259 от 16.12.1914.
  • (рос.) Журнал «Разведчикъ» № 1297 от 15.09.1915.
  • (рос.) Журнал «Разведчикъ» № 1277 от 28.04.1915.
  • Басханов М. К., «Аверьянов Пётр Иванович» // Русские военные востоковеды (до 1917 года). Биобиблиографический словарь. — М.: «Восточная литература», 2005. — С.9-10. (рос.)
  • Залесский Константин Александрович: «Кто был кто в Первой мировой войне». М.: Астрель, 2003 — С.11. ISBN 5-271-06895-1. (рос.)
  • Ганин А. В., Корпус офицеров Генерального штаба в годы Гражданской войны 1917—1922 гг. — М., 2009 (рос.)
  • Балакшин А. Б., «Кадеты России. Мальчишки в шинелях». Рипол Классик, 2017. Т. 2. — С.206-207. — ISBN 5521052232, 9785521052233. (рос.)
  • Волков С. В., Генералы и штаб-офицеры русской армии. Опыт мартиролога: В 2 т. — Т. 1. М., 2012. — С.16. (рос.)
  • Рутыч Н. Н., Биографический справочник высших чинов Добровольческой армии и Вооруженных Сил Юга России: Материалы к истории Белого движения. М., 2002. — С.22–23. (рос.)

Посилання ред.

  • Авер'янов Петро Іванович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авер%27янов_Петро_Іванович&oldid=40603917