Август Шеноа

|Ukrcenter= |Примітки=

Август Шеноа
хорв. August Šenoa (Schönoa)
Фотопортрет Августа Шеноа, виданий Матицею Хорватською (1882), експонат міського музею Загреба
Ім'я при народженні	August Ivan Nepomuk Eduard Šenoa
Псевдонім	Onufrius Kopriva
Народився	14 листопада 1838(1838-11-14) Загреб, Австрійська імперія
Помер	13 грудня 1881(1881-12-13) (43 роки) там же, Австро-Угорщина ·пневмонія
Поховання	Мирогойське кладовище
Громадянство	Австро-Угорщина
Діяльність	письменник
Alma mater	Gymnasium of Cistercian Order of the Louis the Greatd
Мова творів	хорватська
Роки активності	1855—81
Напрямок	прозаїк, поет, драматург, критик
Жанр	романи
Magnum opus	Zlatarevo zlatod
Діти (6)	Бранко Шеноа і Milan Šenoad
Нагороди	почесний громадянин (30 вересня 1881)
Август Шеноа у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Август Шеноа (хорв. August Šenoa (Schönoa); 14 листопада 1838(18381114), Загреб, Австрійська імперія — 13 грудня 1881, там же, Австро-Угорщина) — хорватський письменник: романіст, критик, редактор, поет і драматург; автор понад 10 романів. Один із найвидатніших представників національної літератури, є автором популярної патріотичної пісні «Živila Hrvatska». Августа Шеноа часто називають «Батьком хорватського роману».

Біографія

Август Шеноа народився в Загребі у словацько-німецькій родині. Його батьком був німець Алоїс Шеноа (нім. Alois Schönoa), а мати — словачка з Будапешта Терезія Рабач (словац. Terezija Rabacs).

Пам'ятник письменнику у Загребі

У 1857—65 роках Шеноа навчався на юриста у Празі. Деякий час проживав у Відні, потому повернувся до Загреба (1866).

У період із 1874 по 1881 рік був редактором літературного часопису «Вінок» («Vijenac»).

Август Шеноа помер через хворобу, на яку заразився після Загребського землетрусу 1880 року.

Літературна діяльність

Август Шеноа почав друкуватися з 1861 року. Для його історичних романів характерна повнота викладення матеріалу, об'єктивність у підходах до описуваних подій, документальність оповіді.

Один з найпопулярніших романів Шеноа — «Селянська буча» присвячений хорватсько-словенському повстанню 1573 року. У цьому творі народ показаний у ролі прогресивної історичної сили.

Твори

• 1865 — «Наша література» (Naša književnost);
• 1866 — Ljubica;
• 1867 — Zagrebulje;
• 1871 — «Золото золотаря» (Zlatarevo zlato);
• 1873 — Prijan Lovro;
• 1876 — «Начувайся сеньських рук» (Čuvaj se senjske ruke);
• 1877 — «Селянська буча» (Seljačka buna);
• 1878 — Diogenes, Karanfil s pjesnikova groba;
• 1879 — Prosjak Luka;
• 1881 — «Прокляття».

Джерела та література

• Август Шеноа [Архівовано 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.] на сайті [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.] Музею міста Загреба
• Рябова Е., Роман А. Шеноа «Крестьянское восстание», «Литература славянских народов», 1958, в. 3 (рос.)
• Barac А., A. Šenoa, Zagreb, 1926 (хор.)
• Vucetic S., Vaznija literatura о Senoi // в кн.: Senoa A., Djela, sv. l, Zagreb, 1962 (хор.)
• Jelcic D., A. Senoa njim sarnim, Beograd, 1966 (хор.)

Посилання

• Шеноа Август // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 966.
• Шеноа // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.